Відкриття Венеційської бієнале, найбільшої у світі виставки сучасного мистецтва, цього року пройшло в атмосфері гострої кризи та міжнародного скандалу. Подія, що традиційно збирає митців з усього світу, стикнулася з масовими відставками, бойкотами та погрозою фінансових санкцій через повернення Росії на майданчик вперше після початку повномасштабного вторгнення в Україну.

Найбільший удар по репутації заходу завдала відставка журі, яка заявила про неможливість присуджувати нагороди країнам, очолюваним особами, щодо яких видано ордери на арешт Міжнародного кримінального суду. Це рішення безпосередньо стосується Росії та Ізраїлю, що стало каталізатором для масової відмови експертів від участі в організації конкурсу.

Європейський Союз вже висловив стурбованість можливістю порушення санкційного режиму та погрожує скоротити фінансування заходу на два мільйони євро. Міністр культури Італії Алессандро Джулі, який виступав проти участі російської делегації, відмовився від поїздки до Венеції, а італійський уряд змушений пояснювати умови прийому російської делегації перед очима європейських партнерів.

Врешті-решт, організатори прийшли до компромісного рішення: російський павільйон не буде відкритий для публічного відвідування. Натомість музичні виступи, заплановані для російської секції, будуть записані під час прес-показів і проєктуватимуться на великі екрани протягом шести місяців. У проєкті «дерево, вкорінене в небі» візьмуть участь близько 30 музикантів, філософів та поетів, переважно з Росії, але також з Мексики, Малі та Бразилії.

Через винятковий характер геополітичної ситуації церемонія нагородження була перенесена з початку виставки на її останній день, 22 листопада. Організатори також змінили формат конкурсу, запропонувавши відвідувачам проголосувати за дві нагороди, одна з яких може бути присуджена будь-якому національному учаснику, включаючи Росію, керуючись принципом інклюзивності.

Україна, як і раніше, закликає Венеційську бієнале виключити Росію з програми заходу. Попри заяви про те, що мистецтво має силу примирення, реальність виставки 2026 року демонструє, як політичні конфлікти продовжують визначати культурний простір, змушуючи митців та організаторів шукати шляхи виходу з неможливих ситуацій.