26-річний ветеран Володимир Лазуренко, який має нагороду за мужність та 12 операцій за плечима, намагається знайти своє місце в цивільному житті Харкова. Попри паралізовану частину ноги та численні відмови роботодавців, він не втрачає оптимізму та планує відкрити власну автомийку. Чоловік, який брав участь у боях за Балаклію та Куп'янськ, розповідає про складний шлях пошуку роботи та надії на державну підтримку.

Володимир став на облік до центру зайнятості наприкінці 2024 року, але вже тоді усвідомив, що повернутися до професії машиніста тепловоза неможливо через поранення. Він шукає роботу водієм, адже має стаж з 2019 року та категорію «В», проте навіть така вакансія виявилася недоступною. За три місяці він відвідав кілька співбесід, але роботодавці відмовляли, не бажаючи приймати колишніх військових з інвалідністю.

Трагедія сталася у грудні 2023 року під Бахмутом, коли FPV-дрон завдав удару по посадці, де чергував Лазуренко. Його побратим загинув на місці, а Володимир отримав тяжкі осколкові поранення, які призвели до часткового паралічу ноги та втрати п'яти. Зараз він носить на спеціальній кофтині нагороди від Держприкордонслужби, які отримав ще у шпиталі, і пам'ятає про те, що зробив усе, що міг.

Незважаючи на труднощі, ветеран має чіткі плани на майбутнє. Разом із побратимом, який пережив полон, він хоче відкрити автомийку самообслуговування, де висока рентабельність та можливість швидко помити авто без великих витрат. Для реалізації цієї ідеї він розглядає можливість отримання державного гранту на мільйон гривень, який передбачає створення робочих місць.

Держава пропонує ветеранам кілька рівнів фінансування: від 250 тисяч до одного мільйона гривень залежно від масштабу бізнесу та кількості створених робочих місць. У Харківській області вже понад 59 колишніх військовослужбовців скористалися цією програмою, а з початку 2026 року перелік бенефіціарів розширили, додавши батьків військових та їхніх дітей. Директор обласного центру зайнятості зазначає, що попит на гранти зростає, а ветерани стають прикладом для інших.

Окрім бізнесу, Володимир планує здобути вищу освіту за напрямком менеджменту або економіки, використовуючи ветеранські ваучери на навчання. Він розуміє, що пенсії недостатньо для прожиття, тому поєднуватиме навчання з пошуком роботи. Для ветерана важливо не втрачати час і будувати життя, яке він бачить у майбутньому, доводячи, що навіть після тяжких поранень можна реалізувати свої мрії.