Від біженки до лідера: як українки у Любліні об'єднують допомогу для фронту та поляків

Вимушена евакуація з України у 2022 році стала для Вікторії Захаровою не кінцем, а початком нової місії. Разом із двома дітьми вона виїхала до Любліна, де згодом очолила фундацію «Сила Єдності» — єдину в місті організацію, засновану українськими біженками. Сьогодні ця структура працює на три фронти: надає допомогу військовим та цивільним в Україні, підтримує польських громадян у кризових ситуаціях та бореться за увагу світу до війни.

Фонд було офіційно зареєстровано 27 лютого 2023 року, коли стало зрозуміло, що хаотичної допомоги «з рук у руки» вже недостатньо. Команда волонтерок, яка об'єдналася навколо Вікторії, системно вирішує проблеми: від пошуку житла для новоприбулих до відправки вантажів на схід України. Особливістю організації є її інклюзивність: вони допомагають не лише українцям, а й бездомним полякам, що зміцнює міждержавні зв'язки.

Логістика залишається найскладнішим викликом для волонтерів. У березні 2026 року команда отримала 135 коробок одягу від польського фонду, але доставка в Україну виявилася випробуванням. Під час митного контролю вантаж пошкодили: порозривали пачки з макаронами, розлили воду, а частину речей просто розкидало по салону. Попри те, що українці на місці були вражені станом вантажу, волонтери не збираються зупинятися, адже за кожною коробкою стоїть чиясь надія.

Громадська діяльність не обмежується лише матеріальною допомогою. У 2026 році у Любліні пройшли масштабні заходи, організовані фундацією за підтримки міської влади. 9 квітня, вперше за три роки, «Сила Єдності» виступила головним організатором акції на підтримку України, залучивши п'ять потужних польських організацій. Волонтерки нагадують, що війна триває, і ігнорування України загрожує безпеці всієї Європи.

Однак громадська робота не завжди проходить гладко. У червні 2025 року на стіні Любліна з'явився мурал подяки від українців, який невдовзі замалювали чорною фарбою. Команда швидко ідентифікувала винних, звернулася до поліції та публічно запросила їх до діалогу. Хлопці, які зіпсували мурал, перепросили та пообіцяли створити новий шедевр, який відкриють у центрі міста влітку 2026 року.

Вікторія Захарова відзначає, що найважче зараз — це мобілізація української діаспори. На відміну від перших років війни, коли на мітинги виходили тисячі, зараз багато хто, отримавши роботу та житло, уникає публічних заходів. Це викликає у волонтерок гіркоту, адже мовчання зараз грає на руку агресору. Попри це, фундація продовжує свою роботу, перетворюючи вимушену еміграцію на нову форму боротьби за незалежність України.