Ім'я Артем у перекладі з грецької означає «неушкоджений», проте ця обіцянка не врятувала життя 38-річному більшовику Федору Сергєєву. 24 липня 1921 року під час катастрофи експериментального аеровагона, що летів зі швидкістю 85 кілометрів на годину, він загинув разом із конструктором та іноземними гостями. Ця трагедія стала фінальною крапкою в житті людини, чиї ідеї десятиліттями використовувалися для руйнування української державності.

Саме Сергєєв-Артем у 1918 році став ініціатором створення так званої Донецько-Криворізької Радянської Республіки. Його задум полягав у відокремленні промислових регіонів сучасної Донеччини, Луганщини, Дніпропетровщини та частини інших областей від Києва. Ця квазіреспубліка мала стати автономною одиницею в орбіті Москви, що суперечило ідеям української незалежності, хоча й не знайшло підтримки у Леніна чи Сталіна, які віддали перевагу створенню УРСР.

Після загибелі друга Сталін фактично всиновив сина Сергєєва, а його ім'я стало символом комуністичного Донбасу. У 1924 році Бахмут перейменували на Артемівськ, а в Донецьку з'явилися вулиці та пам'ятники на честь більшовика. Ця героїзація створила довготривалий міф про «особливий статус» регіону, який згодом став фундаментом для сепаратистських рухів.

Історичний міф про «Донецько-Криворізьку республіку» був знову витягнутий із забуття під час Помаранчевої революції 2004 року. Спочатку це були маргінальні групи, які збирали підписи за федералізацію, але згодом ідеологія Сергєєва стала офіційним наративом Кремля. У квітні 2014 року, за підтримки російських спецслужб, було проголошено створення «Донецької народної республіки», яка позиціонувала себе як правонаступницю ідеалів Артема.

Сучасна війна РФ проти України стала логічним продовженням цієї політики колонізації, яку ще у 1920-х роках критикували українські діячі, такі як Микита Шаповал. Російська пропаганда продовжує використовувати образ «товариша Артема» для виправдання окупації українських територій, намагаючись переконати світ у тому, що Донбас є невід'ємною частиною Росії.

Сьогодні ритуали навколо пам'ятників Сергєєву-Артему на окупованих територіях тривають, а російські політики згадують його як борця з українським націоналізмом. Ця історія нагадує, що сучасні злочини проти України мають глибоке історичне коріння, а міф про «інакшість» Донбасу, створений понад сто років тому, став зброєю в руках агресора.