Україна
Від військового слідчого до Генпрокурора: кар'єрний шлях Руслана Кравченка
Як Руслан Кравченко пройшов шлях від слідчого у Криму до очолення Офісу Генерального прокурора України та став ключовою фігурою у боротьбі з агресією.
Руслан Кравченко став Генеральним прокурором України у 2025 році, закріпивши за собою статус одного з наймолодших очільників відомства в історії держави. Його призначення сприйнято як відповідь на суспільний запит щодо реформування правоохоронної системи та ефективного розслідування воєнних злочинів. Цей крок відкрив нову сторінку у боротьбі за правосуддя в умовах повномасштабної війни.
Народившись у 1990 році в Сєвєродонецьку, Кравченко з дитинства обрав шлях державної служби. Після закінчення Київського військового ліцею імені Івана Богуна та Національного університету «Юридична академія України імені Ярослава Мудрого», він розпочав кар'єру слідчого військової прокуратури. Його професійний шлях розпочався у Криму, де він безпосередньо фіксував злочини російської агресії під час захоплення півострова у 2014 році.
Війна на Сході України стала для нього випробуванням на фронті. З вересня 2014 року по березень 2015 року Кравченко працював прокурором у зонах бойових дій у Дебальцевому та Артемівську, де отримав статус учасника бойових дій. Його досвід у Головному військовому прокуратурі дозволив йому очолити розслідування резонансних справ, серед яких — державна зрада Віктора Януковича та злочини російських спецпризначенців ГРУ.
У 2021 році він очолив Бучанську окружну прокуратуру, а згодом, у 2023 році, став головою Київської обласної військової адміністрації. На цій посаді він керував процесами деокупації та відновлення інфраструктури регіону. Перед призначенням Генпрокурором, у 2024–2025 роках, Кравченко очолював Державну податкову службу, де впроваджував цифровізацію та боролася з корупційними схемами.
Як Генеральний прокурор, він увійшов до складу Ради національної безпеки і оборони та оголосив «нульову толерантність» до корупції всередині системи. Станом на 2026 рік під його керівництвом зафіксовано понад 211 тисяч епізодів агресії РФ, а понад 100 справ передано до Міжнародного кримінального суду. Його діяльність визначає успіх України у міжнародній юридичній арсені та внутрішню стабільність правосуддя.
Читайте також
- Рада ЄС затвердила запуск Спецтрибуналу: наступний етап у Кишиневі
- Європарламент ухвалив резолюцію про створення Спецтрибуналу проти агресії Росії
- Предстоятель ПЦУ про ціну миру та нову війну: Україна знову стала щитом для Європи
- ISW попереджає: Росія може використати перемир'я для нової ескалації проти України
- Представників Трампа чекають у Києві на початку літа — Зеленський
Новини цього розділу
Молдовський прем'єр Мунтяну: зараз Молдова і Румунія як ніколи близькі
Зеленський підтвердив удар по нафтопереробному заводу у російському Ярославлі
Зеленський про оновлену версію нацизму: «сделано в России»
ISW: Росія використає фейкове перемир'я 9 травня для погроз ескалації проти України
Скандал навколо Fire Point: чи правда про 311 мільярдів та реальність українського ВПК
Жоден кордон не захистить: Руслан Кравченко представив нову систему відповідальності за злочини РФ
Верховна Рада розгляне нові правила виплати винагород викривачам корупції
Після поразки Орбана в Угорщині: нові шанси для України в ЄС та виклики реформ
ДБР виявило зловживання державними ресурсами на понад 7 млрд грн
Лідери ЄС готуються до переговорів із Путіним: що це означає для України
Коментарі
Коментарів ще немає. Будьте першим у цій дискусії.