Вінницька художниця Ірина Лупащенко створила унікальний художній всесвіт, де живопис і сценографія існують у нерозривному діалозі. Її твори, що поєднують статичне полотно з динамікою театральної сцени, вже оцінили у світових галереях та приватних колекціях Польщі, Німеччини та США.

Лупащенко, яка народилася у Сквирі та здобула освіту в Київському інституті декоративно-прикладного мистецтва, пройшла шлях від камерного живопису до масштабних сценічних декорацій. За тридцять років роботи у Вінницькому академічному музично-драматичному театрі вона створила понад сто постановок, що глибоко вплинуло на її малярську практику.

Куратори французької галереї Artmajeur помітили унікальність її стилю і запропонували визнати його окремим видом мистецтва — синтезом сценографії і живопису. Її картини часто нагадують зупинені миті театральної дії, де кожен мазок має значення, а кожна деталь розповідає історію.

Сьогодні художниця повернулася до сцени, співпрацюючи з камерним театром Сергія Вахтерова, але її живопис залишається важливим інструментом фіксації реальності. Серія «Нескорені» стала літописом воєнних подій, де через портрети звичайних українців та символічні образи передається біль і стійкість нації.

Творчість Лупащенко вирізняється майстерністю роботи зі світлом та кольором. Використовуючи переважно мастихін замість пензлів, вона створює лаконічні, експресивні образи, що поєднують імпресіоністичний підхід з глибоким філософським змістом. Її роботи, такі як «Макова роса» чи «Її Всесвіт», є щирим відображенням української душі та культурних цінностей.