Війна змусила українців переосмислити поняття власності, адже воєнний стан став причиною масштабних порушень прав громадян. Майно знищується, знецінюється або стає недоступним, а власники несуть додаткові витрати на еміграцію та оренду житла. Експерти наголошують, що захист цих прав потребує не лише судових рішень, а й реальних механізмів відшкодування шкоди.

04 квітня 2022 року професор Інна Спасибо-Фатєєва та ГО «Цивілістична Платформа» провели онлайн-вебінар, присвячений актуальним проблемам цивільного права в умовах агресії РФ. Спікер зазначила, що війна кардинально змінила правовий ландшафт, змусивши відійти на другий план традиційні виндикаційні позови на користь більш гострих питань виживання та захисту майна.

Головними ризиками для власників стали мародерство, знищення об'єктів ворожими силами та небезпека, пов'язана з роззброєнням цивільних. Особливу загрозу становить використання форс-мажору для уникнення виконання договорів, а також складнощі у судовому захисті через зміну територіальної юрисдикції та нестачу суддів.

Адвокат Юрій Мица розрахував, що прямі збитки від агресії вже перевищують 500 мільярдів доларів, не враховуючи моральну шкоду та втрату прибутку бізнесу. Хоча законодавство покладає відповідальність на РФ, питання реституції та компенсацій залишається невирішеним через відсутність чітких норм у Цивільному кодексі та ризики корупції при створенні комісій.

Держава готує законопроєкт №5177, який передбачає фінансування відшкодування з бюджету, проте експерти попереджають про необхідність ретельного економічного аналізу. Важливою є також проблема майна на тимчасово окупованих територіях, де зміни в реєстрах можуть бути скасовані лише після повернення підконтрольності.