Побудова нових прикордонних застав та встановлення ретрансляторів вздовж кордону з Білорусі викликають занепокоєння в українців, нагадуючи події 2022 року. Президент Зеленський також звернув увагу на ці ризики, адже сукупність цих дій створює тривожну картину на регіональній шахівниці. У 2025 році вже збудовано п'ять комплексів, а у 2026 році планується ще п'ять нових об'єктів, зокрема застава «Свєча» за 860 метрів від українського кордону.

У Гомельській області біля табору відпочинку «Чайка» споруджують навчальний центр для десантників, здатний розмістити цілу повітряно-десантну бригаду. Уздовж лінії кордону встановлюють п'ять ретрансляторів для БпЛА, які забезпечують зв'язок через GSM, супутниковий канали та технології MESH. Тестування цих систем відбувалося у травні, що підтверджено появою дронів над Київщиною та активністю вертольотів.

Використання технології MESH дозволяє підтримувати управління дронами, такими як «Шахед» чи «Молнія», на відстані до 220 км при висоті ретранслятора 2000 метрів. Білорусь є ідеальною платформою для таких ударів, а також для використання повітряних куль. Окремо варто згадати будівництво дамб та насипів, які формально є цивільними, але дозволяють швидке переміщення важкої техніки та перекидання військ.

Рішення Лукашенка про призов офіцерів запасу віком до 27 років свідчить про підготовку кадрового резерву на найближчий рік. Аналіз показує, що для реального наступу на Україну необхідний збіг трьох із чотирьох критичних чинників: відмова від удару по Балтії, внутрішня криза в Україні, прорив російських військ на фронт та різке скорочення фінансової допомоги.

Генштаб ЗС РФ зосереджує основні ресурси на північно-західному напрямку, де прогнозується вікно можливостей для наступу на балтійські країни у серпні-вересні 2027 року. Провокаційні дії із залученням білоруських сил можуть розпочатися навесні 2027 року. Таким чином, загроза вторгнення в Україну з боку Білорусі залишається, але найімовірніший сценарій передбачає фокус на Балтії у найближчі роки.