Волонтери, які вивозять цивільних з-під обстрілів, часто стають останніми, хто залишається живим, але їхні родини залишаються без державної підтримки. Сотні активістів чекають на базовий соціальний захист, виплати та офіційне визнання, тоді як волонтерська діяльність залишається у «сірій зоні». Держава приймає результати їхньої роботи, але не бере на себе відповідальність за наслідки, що призводить до безвиході для родин загиблих та поранених.

Ризики для евакуаторів зростають щодня. З 2024 року лінія зіткнення перетворилася на «зону смерті» через масове використання безпілотників, зокрема FPV та моделей на оптоволоконному кабелі. Старі правила виживання не працюють, а нові тактики ворога створюють пастки, де будь-яке переміщення стає смертельним. Волонтери продовжують їхати, знаючи про це, бо кожна хвилина може визначити чиєсь життя.

Фото до матеріалу: Волонтери, які вивозять з-під обстрілів, часто гинуть, але їхні родини не отримують допомоги

Історії з фронту демонструють ціну цієї роботи. Так, у вересні 2024 року під час евакуації з Покровська та Українська волонтери стикалися з російськими диверсійними групами та обстрілами. У одному з випадків у підвалі під час штурму загинули 11 мирних жителів, а двоє дітей дивом вижили. Волонтери вивозили їх, навіть коли навколо точилися бої, але ризик для екіпажу був критичним.

Трагедія Тиграна Галустяна стала символом цієї проблеми. 6 жовтня 2024 року російський дрон влучив у його автомобіль під час евакуації родини з дитиною. Волонтер загинув, а його донька Карина залишилася сиротою. Мати жінки намагається вибороти для онуки мінімальну фінансову підтримку, але бюрократичні перепони не дають їй цього зробити.

Фото до матеріалу: Волонтери, які вивозять з-під обстрілів, часто гинуть, але їхні родини не отримують допомоги

Проблема полягає у законодавстві. Постанова Кабінету Міністрів №604, яка передбачає виплати родинам загиблих волонтерів, фактично не працює через надмірні вимоги до документів. Міністерство ветеранів відмовляє у більшості випадків, оскільки не має свідчень військових командирів, хоча загибель відбулася саме під час виконання волонтерських обов'язків. На сьогодні жодна з 133 родин загиблих волонтерів не отримала компенсації.

Громадські організації та експерти вже працюють над змінами. Координаційний гуманітарний центр та інші проєкти готують нову постанову, яка спростить процедуру отримання допомоги та впровадить медичне страхування. Активісти закликають уряд зробити нові правила ретроактивними та збільшити розмір виплат, щоб підтримати родини, які вже втратили найдорожче.

Фото до матеріалу: Волонтери, які вивозять з-під обстрілів, часто гинуть, але їхні родини не отримують допомоги