Ця будівля бачила революції, війни, евакуації, шпиталі й відродження. У 1905 році тут відбувався Пленум Шулявської республіки, у 1914 році актова зала перетворилася на шпиталь, а під час Другої світової війни корпус знову займав військові. Сьогодні головна будівля продовжує жити — як і сто з гаком років тому, вона зберігає в собі пам'ять поколінь і залишається адміністративним серцем КПІ.