Війна змінила життя багатьох українців, але не змогла знищити талант і прагнення творити. Це доводить історія 28-річного воїна Михайла Остап'юка з Івано-Франківщини, який у лавах Сил оборони отримав позивний PICASSO. Вже п'ятий рік прикарпатець служить, поєднуючи бойові завдання з художньою діяльністю.

Михайло – талановитий художник, який до служби розписував храми, створював дизайнерські інтер'єри та працював тату-майстром. Як штурмовик він брав участь у контрнаступі на Запоріжжі та в обороні Сумщини. Навіть зброю в руках, захисник не закидав улюблену справу.

У перервах між бойовими завданнями воїн набиває тату побратимам – безпосередньо у бліндажі, під канонаду ворожих гармат та гудіння дронів. За його словами, ці візерунки на тілі воїнів набиті не модою, а правдою, клятвою, пам'яттю, гнівом та вірою. Це спосіб підбадьорити побратимів та зберегти пам'ять про пережите.

Окрім безпосередньої участі у боротьбі з ворогом, воїн-художник пише картини, а виручені кошти спрямовує на підтримку української армії. Так, у 2024 році він створив копію картини «Соняхи», яку волонтери продали за 120 тисяч гривень на придбання позашляховика для бійців на Покровському напрямку.

Навесні 2025 року після відновлення Михайло повернувся на фронт у складі 216-го батальйону 125 окремої важкої механізованої бригади. Там робити тату в бліндажі вже неможливо, тому він продовжує розписувати тіла побратимів у місцях відпочинку після бойових завдань. Найбільш тривожними були для його родини 14 днів без зв'язку, коли воїн отримав тяжку контузію.

Одним із найоригінальніших тату, яке довелось робити на передовій, було зображення пінгвіна із автоматом. Також воїн написав особливу картину, присвячену загиблим дітям від рук окупантів, яку він не продає. На фоні зруйнованих будинків на полотні сидять двоє ангелів – дітки із жовто-синіми крилами.

Під час оточення в селі Рижівка група захисників потрапила в критичну ситуацію. Ворожий дрон контролював позицію 24/7, а харчі та вода закінчувались. Після того, як двоє побратимів отримали контузії, прийняли рішення виходити на прорив. Усі четверо вийшли живими, хоча й контуженими, коли позицію рознесли КАБами.

Зараз воїн завершує написання чергової картини для збору коштів на сучасний протез побратиму, який втратив ногу на війні. Джерелом сили для Михайла є його сім'я – дружина Катерина, донечка Аня та синочок Іван. Після перемоги він мріє відкрити власний тату-салон і символічно назвати його «Бліндаж».