В'язні, найманці та примусова мобілізація: як Кремль поповнює армію за рахунок окупованих територій

Російська армія активізує примусову мобілізацію на тимчасово окупованих українських територіях, щоб компенсувати значні втрати на фронті. Масштабні заходи вже охопили Луганську, Донецьку, Запорізьку та Херсонську області, де призов відбувається навіть на підприємствах критичної інфраструктури. Це призводить до гострого дефіциту кваліфікованих працівників у вугільній галузі та на об'єктах, що забезпечують функціонування обласних центрів.

Згідно з новим законодавством, з 1 січня 2026 року призов громадян окупованих територій здійснюватиметься без традиційного поділу на весняну та осінню кампанії. Призовний вік розширено до 18–65 років, а виїзд місцевих жителів із Луганщини та Донеччини до Росії фактично закрито для запобігання їхньому переміщенню до європейських країн.

Військовий аналітик Дмитро Снєгирьов зазначив, що точну кількість примусово мобілізованих оцінити складно, але дані свідчать про десятки тисяч залучених. За Координаційним штабом, це 46 327 осіб, тоді як ГУР повідомляла про 60 тисяч. Найбільше таких випадків зафіксовано в Криму, де їх понад 35 тисяч.

Крім місцевих жителів, Кремль активно залучає іноземних найманців та ув'язнених. Кількість іноземних бійців зросла з 15 до близько 30 тисяч, хоча їхнє забезпечення значно нижче, ніж у російських військових. Окремим джерелом стають ув'язнені, яких примусово залучають до лав армії.

За оцінками західних аналітиків, лише у 2025 році до війська було включено щонайменше 126 тисяч ув'язнених, підслідних та боржників. У 2026 році планують мобілізувати не менше 10 тисяч осіб із цього середовища щомісяця, що створює значний резерв для поповнення особового складу.

Російська влада уникає офіційної мобілізації всередині країни через ризик соціальних потрясінь перед виборами. Натомість тиск на населення окупованих територій та використання ув'язнених дозволяє уникнути відкритого оголошення нової хвилі призову та зберегти стабільність у внутрішньому середовищі.