Державна податкова служба значно розширила коло джерел, з яких збирає інформацію про доходи громадян, і до 2026 року система контролю стане ще жорсткішою. Адвокат Богдан Янків розкрив п'ять ключових напрямків, за якими податківці відстежують фінансові потоки українців, наголошуючи, що повна прозорість стає питанням практичної безпеки кожного платника.

Хоча ДПС не має прямого доступу до банківських рахунків, служба використовує обхідні шляхи для отримання даних. Інформація надходить через Нацбанк, фінансовий моніторинг та судові рішення, а також під час планових перевірок. Особливу увагу привертають обороти понад 540 тисяч гривень на рік, які автоматично стають підставою для вимоги сплати податків.

Усі нерухомі майна фізичних осіб, включаючи квартири та землю, вже відображені в реєстрах і доступні для податківців. Проте факт здавання житла в оренду залишається прихованим, якщо орендарем є фізична особа. Зміна ситуації наближається через реформу ринку оренди, яка зобов'яже рієлторів звітувати про угоди як суб'єктів фінансового моніторингу.

Публічні заяви про великі обороти бізнесу в соцмережах можуть стати доказом проти самого підприємця. Податкова порівнює такі цифри з офіційною фінансовою звітністю у YouControl, і будь-яка розбіжність одразу фіксується. У судових процесах такі висловлювання суттєво погіршують позицію платника податків.

Україна вже входить до системи автоматичного обміну податковими даними CRS, що дозволяє отримувати інформацію про закордонні рахунки в інших країнах-учасницях угоди. Це стосується будь-яких доходів, отриманих за кордоном, якщо відповідна юрисдикція ділиться даними з Києвом.

Нові технологічні канали контролю вже запрацювали: фінансові сервіси, такі як NovaPay, вказують отримувачів платежів у чеках. Очікується, що з січня 2027 року маркетплейси та фриланс-біржі зобов'яжуться передавати дані про доходи користувачів безпосередньо до податкової служби.