Рясні снігопади, що минулого тижня охопили майже всю територію України, дали агровиробникам першу нагоду для першого підживлення озимих культур. Хоча достатнього запасу вологи для майбутніх посівів ще немає, густий сніговий покрив дозволяє вносити азотні добрива на озиму пшеницю, ячмінь та ріпак. У деяких господарствах ці роботи вже розпочалися, скориставшись випавшими два тижні тому снігами, тоді як більшість агрономів готує техніку до роботи по мерзлоталому грунту.

За традиційними мірками для лісостепової та степової зон початок лютого для внесення азоту виглядає раннім, проте зміни клімату змусили видозмінити класичні агротехнічні рекомендації. Останніми роками все більше фермерів, особливо в посушливих регіонах, підживлюють посіви тоді, коли складаються хоч якісь умови для ефективності операції. Сьогодні можна почути про досвід внесення азоту вже в січні чи навіть грудні, коли це можливо.

Важливо враховувати властивості самих добрив, оскільки помилки у виборі та застосуванні можуть негативно вплинути на рентабельність агровиробництва. Найпоширеніший спосіб — використання розкидачів для гранульованих добрив, таких як аміачна селітра. Це ефективне і недороге азотне добриво, але його нітратна форма має короткий період доступності та швидко промивається у нижні шари грунту при наявності вологи.

Внесення аміачної селітри на «сплячі» рослини у першій половині лютого може призвести до того, що значна частина азоту стане недоступною до повноцінного відновлення вегетації. З іншого боку, це добриво добре підходить для роботи по мерзлоталому грунту, тому варто детально проаналізувати прогноз погоди, щоб не поспішати. Наступного снігопаду цієї зими може і не бути, тому рішення має бути обґрунтованим.

Надзвичайно ефективним є розкидне внесення сульфату амонію, який містить азот у аміачній формі та значну кількість сірки, необхідну озимому ріпаку. Однак слід пам'ятати, що розкидання цього добрива в денний час призводить до втрати азоту через високу сонячну активність. Також воно є фізіологічно кислим, тому його ефективність знижується на грунтах із низьким pH.

Дуже обережно потрібно ставитися до застосування карбаміду, оскільки він швидко втрачає діючу речовину на поверхні грунту, іноді до 30% за добу. Краще вносити його безпосередньо в грунт міжряддям методом Бузницького, що забезпечить тривале живлення. Дуже ефективним також є використання рідких добрив КАС, які містять азот у трьох формах і забезпечують тривале надходження поживних речовин до кореневої системи.

Не варто розкидати фосфоровмісні добрива на поверхні поля, оскільки фосфор малорухливий і засвоюється рослинами лише при температурі від +10 С. Якщо виникає потреба у фосфорному живленні, краще зробити це у березні за допомогою листових підживлень, але основне фосфорне живлення слід закладати ще восени перед сівбою. Після відновлення вегетації корисним буде листове внесення мікродобрив із макро- та мікроелементами.