За високої концентрації мінеральних добрив, розміщених досить близько до насіння чи сходів, рослини обпікаються й висушуються, пише журнал The Ukrainian Farmer. Ступінь висушування залежить від форми добрив, доз унесення, вмісту мінеральних солей у ґрунті, а також відстані між насінинами (сходами) й гранулами внесених добрив.

Пов’язано це з сольовим індексом мінеральних добрив, який показує вплив певної концентрації солі на осмотичні властивості ґрунтового розчину. Корені рослин завжди мають вищий осмотичний тиск, ніж ґрунтовий розчин, із якого вони поглинають воду та поживні речовини. Можливість надходження води в рослину визначається різницею між осмотичним тиском ґрунтового розчину та тургорним тиском рослинної клітини.

Коли осмотичний тиск дорівнює тургорному, вода перестає надходити в клітини кореневих волосків. Якщо ж концентрація речовин ґрунтового розчину вища, ніж усередині клітини, це зумовлює плазмоліз ‒ втрату води клітинами та, як наслідок, в’янення й загибель рослин. Це спостерігається під час посухи, коли води в ґрунті мало, і за надлишкового внесення мінеральних добрив.

Зменшити ризик можна належним підбором форм мінеральних добрив. Для рядкового внесення варто підбирати добрива з урахуванням таких характеристик: ‒ мінімальний сольовий індекс; ‒ добра розчинність у воді; ‒ достатній уміст поживних речовин за відповідно високого вмісту фосфору; ‒ уміст азоту в амідній або амонійній формі; ‒ мінімальне застосування добрив, що виділяють аміак; ‒ переваги джерелу калію з сульфатів, а не з хлоридів.