Штучний інтелект у креативі переживає дивний етап: з одного боку, ним масово захоплюються, а з іншого – люди втомилися від засилля згенерованого контенту низької якості. У професійному середовищі навіть з'явився окремий термін для цього – "AI slop". Але що, якщо не генерувати все підряд, а використовувати ШІ-інструменти як частину продакшну, щоб вони працювали на рівні студійної зйомки?

ШІ не має людських відчуттів і не розуміє контекст так, як продакшн-команда, проте він закриває важливий розрив у гнучкості. Класичний продакшн залежить від команди, студії, реквізиту та логістики, що добре для запланованих кампаній, але майже не дає можливості швидко реагувати на тренди. Генеративні інструменти дозволяють тестувати ідеї, створювати складні сцени без фізичних обмежень та працювати з продуктом, навіть якщо його немає під рукою.

На практиці процес створення якісного AI-креативу набагато ближчий до класичного дизайну, ніж здається на перший погляд. Від підготовки та пошуку референсів до написання промту та генерації зображення з правками, на один статичний креатив зазвичай витрачається від 1,5 до 2,5 години. Якщо ж мова йде про анімований креатив, цей час зростає до 3-3,5 годин через необхідність генерації анімації та створення фінального макета.

Ключовим етапом, без якого результат виглядатиме ненатурально, є ретушування. Це 25-40 хвилин на прибирання артефактів, корекцію кольорів та перенесення реальних етикеток товарів на згенеровані об'єкти. Без цієї роботи навіть технічно красива генерація виглядатиме чужорідно, оскільки люди миттєво відчувають фальш у неправильних тінях чи дивних текстурах.

Щодо бюджету, то вартість AI-креативу включає підписку на сервіси та оплату робочих годин дизайнера, що робить його десь на 25% дешевшим за одну фотоодиницю. Порівнюючи з відеопродакшеном, можна сміливо говорити про економію до 50%, оскільки зникають витрати на оренду студії, реквізит, логістику та підготовку продукту.

Генеративні креативи особливо корисні там, де потрібна швидкість і варіативність: для контенту в соцмережах, тестування візуальних підходів та масштабування під різні формати. Однак у довгих кампаніях або складному відеопродакшені вони поки що частіше доповнюють, ніж замінюють класичні підходи, вимагаючи від дизайнера розуміння візуальної мови та уваги до деталей.