Правоохоронні органи фіксують рекордний ріст кримінальних проваджень щодо військових злочинів та незаконного обороту зброї. Натомість кількість справ довоєнного характеру суттєво зменшилася. Ця зміна ландшафту кримінального права змушує адвокатів швидко адаптуватися до нових реалій та потенційних викликів у справах. Законодавчі корективи та специфіка розслідування воєнних злочинів кардинально впливають на тактику захисту та прийняття рішень юристами.

Статтею 401 Кримінального кодексу визначено поняття військового злочину як діяння проти порядку несення військової служби, вчинене військовослужбовцями або військовозобов'язаними під час навчальних та спеціальних зборів. Для таких злочинів характерні специфічні ознаки: об'єкт посягання — встановлений законодавством порядок служби, суб'єкт — військовослужбовець, а також кримінальна протиправність, яка передбачена лише у розділі XIX Особливої частини КК України.

Фото до матеріалу: Як зміни КПК впливають на захист військових: реалії 2026 року

У ХІХ розділі Кримінального кодексу виділено дев'ять груп військових правопорушень, серед яких — злочини проти порядку підлеглості, проходження служби, користування майном та збереження військової таємниці. Важливо розуміти, що запровадження воєнного стану автоматично перекваліфікувало більшість справ на більш суворі частини статей. Наприклад, за дезертирство (ст. 408) санкція зросла з двох до п'яти років до п'яти-двох років позбавлення волі.

Особливості фіксації слідчих дій суттєво змінилися після повоєнних змін до КПК. Інститут понятих фактично втратив значення, оскільки будь-яка слідча дія зараз має бути відеофіксована. Якщо відеофіксація є переривною або не дає повної картини, захист може посіяти сумніви, але виправити ситуацію через понятих вже неможливо. Це робить процесуальну роботу вкрай залежною від якості технічного забезпечення.

Доказова база у військових справах має свої нюанси. Класичні докази, такі як протоколи обшуку чи пред'явлення для впізнання, часто не використовуються через відсутність потреби. Основними є протоколи допитів, витяги з наказів, рапорти та акти перевірки Військової служби правопорядку. У справах про незаконний обіг зброї можуть застосовуватися балістичні експертизи, а у справах про затримання дезертира — протоколи затримання на блокпостах.

Використання показів свідків, отриманих під час досудового слідства, стало нововведенням, яке дозволяє суду розглядати провадження у швидкі строки без очікування явки учасників. Однак це створює ризик для захисту: якщо свідки не з'являються, суд може задовольнити клопотання прокурора про використання відеофіксації допитів як доказів. Доводи захисника про необхідність додаткових запитань тоді залежатимуть лише від настрою судді.

Фактичні перепони для якісного захисту полягають у відстані та зв'язку. Більшість проваджень відбуваються ближче до лінії бойових дій, де немає великих міст з кваліфікованими юристами. Це призводить до квазі-захисту: спілкування лише за телефоном, відсутність інтернету та неможливість вчасно зв'язатися зі слідчим. Активне залучення адвокатів БВПД є плюсом для стандартів, але на практиці клієнти часто дізнаються про заміну захисника лише після приїзду до слідчого органу.

На фоні змін у КПК та настроїв судів стратегія захисту змінилася. Раніша тактика тримання оборони за статтею 63 Конституції втрачає привабливість, оскільки обвинувачений часто вже був опитаний ВСП та допитаний під відеофіксацію. Суди все частіше використовують такі покази як докази, а строки для подання клопотань або отримання відповідей часто відстрочуються до закінчення війни. Це змушує захисників робити вибір між пошуком виправдувального вироку та угодою про визнання винуватості.

Реальна практика показує, що підозри та обрання запобіжних заходів часто відбуваються без участі захисника по договору через нестачу часу у слідчих. У справах з обов'язковою участю захисника діють адвокати Центру БВПД у режимі відеоконференції. За умови визнання провини за «популярними» статтями, як-от 263 чи 408 КК, обирають запобіжні заходи без позбавлення волі, тоді як у інших категоріях — тримання під вартою без права внесення застави. Головною проблемою залишається можливість вчасно з'явитися на процесуальні дії, тому працювати адвокату потрібно на максимумі того, що дозволяє закон.