Європейський суд з прав людини визнав естонську систему довічного ув'язнення порушенням прав людини. Суд постановив, що механізм автоматичного «обнулення» термінів для умовно-дострокового звільнення перетворює покарання на фактично нескорочуване, що є нелюдським поводженням.

Справа стосується Андрія Антонова, який перебуває під вартою з 1994 року. Після засудження довічно у 1996 році він вчинив нові злочини, зокрема замах на вбивство та побиття в'язнів. Останній вирок було винесено у 2021 році.

Згідно із законодавством, засуджені можуть претендувати на свободу після відбуття мінімум 25 років. Однак естонські суди застосували практику, яка передбачає початок відліку цього строку заново з дати останнього вироку. Це змістило дату можливого звільнення для Антонова з 2019 на 2046 рік.

ЄСПЛ наголосив, що довічне ув'язнення не порушує Конвенцію лише тоді, коли воно є скорочуваним як за законом, так і на практиці. Засуджений повинен мати реальне «право на надію» на перегляд справи, а не розмиті перспективи через суперечливу судову практику.

Суд також зазначив, що процедура помилування в Естонії не є адекватною заміною, оскільки її критерії непрозорі, а рішення Президента не підлягають судовому оскарженню. Це позбавляє засуджених реальної можливості вплинути на своє майбутнє.

Рішення не передбачає негайного звільнення Антонова, але зобов'язує державу створити чітку систему перегляду справ. Вона має враховувати індивідуальні обставини та не відкладати право на свободу на нереальні десятиліття через автоматичні механізми.