12-річний Андрій Бобров з Рогізок пересувається на інвалідному візку, але не дозволяє війні зупинити свої мрії. Хлопчик, який народився з ДЦП, перетворив хобі на справжню справу, випалюючи на дереві сувеніри та корисні подарунки для волонтерів. Його роботи, від брелоків до портретів, знаходять покупців через соціальні мережі, а кошти від продажу передаються на потреби ЗСУ.

Мати Андрія, Алла Боброва, розповідає, що син почав творити два роки тому, коли вчився в реабілітаційному центрі «Відродження». Зараз юний майстер створює замовлення для бабусь, друзів та військових. Особливу увагу хлопчик приділяє своєму старшому брату Анатолію, який служить у гарячих точках з 2014 року.

Фото до матеріалу: Юний майстер з Рогізок випалює сувеніри для ЗСУ та чекає на брата-захисника

Андрій написав трогательний вірш для брата, який став для нього не просто оберегом, а символом надії на повернення. Під час уроків громадянської освіти в школі він намалював малюнок для солдата, але слова, що вийшли з-під його руки, викликали сльози навіть у дорослих. Вірш, присвячений захиснику, став справжнім листом від серця до серця.

Хлопчик навчився випалювати на замовлення, використовуючи електровипалювач, який він сам крутить у руках з бадьорим виглядом. Незважаючи на фізичні обмеження, Андрій відзначає, що плаче лише за брата, який зараз захищає Україну. Він вірить, що перемога з нами, і щодня молившись за життя свого героя, чекає на те, щоб обійняти його вдома.

Фото до матеріалу: Юний майстер з Рогізок випалює сувеніри для ЗСУ та чекає на брата-захисника

Родина Бобрових, яка втратила батька, згуртувалася навколо двох дітей: Андрія та 10-класниці Марини. Алла виховує їх сама, працюючи завучкою в ліцеї, але знаходить час підтримувати сина в його творчості. Замовлення на сувеніри зображенням техніки та побажаннями для військових стають важливим джерелом підтримки для хлопчика та його родини.