В 2026 році влада готує реформу ТЦК суть якої полягає в тому, що військових хочуть замінити поліцією. Про це в інтерв’ю УП підтвердила військова омбудсманка Ольга Решетилова. Реформа ТЦК За її словами, на військовослужбовців ТЦК та СП поклали невластиву функцію.

Оскільки закон не передбачає, що вони повинні займатися примусовою мобілізацією та затриманням і доставленням людей. “Це викликало ряд резонансних історій, іноді з порушенням. Але якщо би ми із самого початку дотримувалися того, що прописано в законі, мені здається, ми могли б на той момент уникнути дуже багатьох проблем”, каже Ольга Решетилова.

Вона пояснює, що доставленням, затриманням порушників серед військовозобов’язаних має займатися поліція, органи місцевого самоврядування, керівники державних та недержавних установ та компаній. Також зазначила, що Офіс військового омбудсмана запропонував свою концепцію щодо розділення функцій ТЦК та СП і надіслали пропозицію до Міноборони.

“Сподіваємося, вони це врахують. Тому, що окрім того, що ТЦК займається функцією мобілізації, у них ще дуже багато інших функцій. Це і соціальна підтримка, сповіщення про втрату, організація поховання, супровід родин та інші”.

За словами військової омбудсманки, цей обсяг роботи можна розподілити між іншими державними органами. Комунікаційна та суспільна кризи Найбільшою проблемою в питанні мобілізації Ольга Решетилова називає комунікацію держави із суспільством про потреби оборони. “Ми дуже багато говоримо про відповідальність держави, але мало про відповідальність тієї частини суспільства, яка ухиляється від служби, протидіє військовим і яка забула, в якому стані ми зараз знаходимося”, говорить омбудсманка.

Також наголошує на тому, що зараз шукають шлях правильної комунікації з частиною суспільства, яка самоусунулася від захисту держави. Як зазначає Решетилова, суспільство також повинно згадати свою відповідальність: “Тут, мені здається, відповідальність не тільки поліції, не тільки Міністерства оборони, командування Сухопутних військ.

А також відповідальність медіа, громадських організацій, громадського сектору допомогти правильно вибудувати цю комунікацію”. Ротація та строки служби Ольга Решетилова акцентує на тому, що в інформаційному полі більше говорять про інтереси тих, хто зараз не на службі, а не людей, які стоять на захисті країни. Завдання ж Офісу військового омбудсмана це саме захист прав та інтересів військовослужбовців.

За підрахунками Міністерства оборони та Офісу військового омбудсмана, на сьогодні є 1,6 мільйона людей, які можуть поповнити військо. “І, очевидно, повинна бути ротація”, наголошує Решетилова. Разом з цим омбудсменка наголошує й про те, що потрібно говорити тут і про права тих, хто прийде у військо.

Зокрема, зауважує про важливість чітких термінів служби: “Тим, хто прийде у військо, було би добре сказати, на скільки вони прийдуть. Ця визначеність сприятеме тому, що люди будуть іти служити”. Мілітаризоване суспільство Бажання людей про закінчення війни, на думку омбудсменки, не повинно впливати на бачення реального стану речей на сьогодні.

“Заплющуючи очі на реальність, ми створюємо собі проблеми”, зазначає Ольга Решетилова. І наголошує на тому, що важливо прийняти нову реальність та зрозуміти, що ми повинні бути мілітаризованим суспільством, де кожен повинен бути готовий приєднатися до війська. Бути готовими до будь-якого розвитку подій та планувати на багато років вперед.