Антикорупційний контроль над декларантами ТЦК та СП був законодавчо заморожений з березня 2022-го по жовтень 2023-го року. Після відновлення повноважень Національне агентство з питань запобігання корупції провело лише 36 повних перевірок, у яких виявлено десятки порушень на мільйони гривень, але жодного судового позову про цивільну конфіскацію. Ці дані стали публічними завдяки запиту на доступ до інформації, який розклав картину двох років безконтрольності в органах, що безпосередньо впливають на мобілізацію.

Параліч антикорупційного інструментарію стався після прийняття Верховною Радою Закону № 2115-IX, який тимчасово призупинив перевірки декларацій у період воєнного стану. Хоча норма здавалася розумною в надзвичайних умовах, на практиці вона означала, що НАЗК не провело жодної повної перевірки з 7 березня 2022 року до 12 жовтня 2023-го. Лише після прийняття Закону № 3384-ІХ у вересні 2023-го року перевірки фактично розпочалися з 1 січня 2024-го, майже через два роки після початку повномасштабного вторгнення.

Усі 36 перевірених декларацій були відібрані за ризик-орієнтованим підходом, що свідчить про системність проблем. Серед виявлених порушень — 10 обґрунтованих висновків про ознаки кримінального правопорушення за статтею 366-2 КК України та один висновок про незаконне збагачення. Аналіз конкретних випадків показує схеми приховування майна через родичів, фіктивні дарування та невідображення реальних доходів у деклараціях.

Одним із найпомітніших прикладів є справа начальника обласного ТЦК, щодо якого НАЗК встановило незаконне збагачення на суму понад 3 мільйони гривень. Офіцер не купував майно на власне ім'я, а вказував батьку на придбання двох квартир, автомобілів та інших активів, тоді як офіційні доходи сім'ї не витримували фінансової перевірки. Інші випадки демонструють розбіжності між доходами та витратами родин або приховані корпоративні права за кордоном.

Парадоксально, що формальна повна перевірка декларацій не призвела до жодного позову про конфіскацію, тоді як інструмент моніторингу способу життя дав кращі результати. За 2022–2026 роки стосовно працівників ТЦК розпочато 139 моніторингів, прокурори подали 5 позовів до Вищого антикорупційного суду, і вже винесено 3 рішень про визнання активів необґрунтованими. Це свідчить про те, що менш формалізований метод виявляє порушення ефективніше.

Ключовою прогалиною залишається відсутність міжнародної взаємодії під час перевірок, що робить декларовані закордонні активи безризиковими. НАЗК не має повноважень надсилати офіційні запити до компетентних органів іноземних держав, тому власність у Польщі, Туреччині чи на Кіпрі не може бути верифікована через офіційні канали. Це створює системне уразливе місце в антикорупційній архітектурі.

Питання статків працівників ТЦК піднято на засіданні парламентської Тимчасової слідчої комісії, що підтверджує сприйняття проблеми як системного ризику. Дворічна пауза в контролі та низька кількість перевірених декларацій у порівнянні з кількістю підрозділів ТЦК підривають довіру до інституції. Без усунення розриву між виявленням порушень і невідворотними правовими наслідками суспільна напруга зростатиме.