Президент України Володимир Зеленський увечері 4 травня офіційно оголосив про початок режиму тиші, який має діяти з 00:00 6 травня. Ця ініціатива передбачає одночасне припинення бойових дій українською стороною, якщо ворог не зробить відповідних кроків раніше. Глава держави наголосив, що Україна діятиме дзеркально, очікуючи на конкретні дії від російського керівництва для деескалації конфлікту.

Київ наголошує, що офіційних звернень щодо припинення вогню від Москви наразі не надходило, попри активне поширення такої інформації в російських соцмережах. Водночас міністерство оборони РФ заявило про одноосібне рішення Путіна оголосити перемир'я на 8 і 9 травня, закликаючи Україну наслідувати цей приклад без будь-яких формальних домовленостей. У відповідь на це в російських заявах лунали загрози масованих ракетних ударів по Києву.

Ситуація на фронті залишається напруженою: вночі проти 4 травня безпілотники атакували кілька регіонів Росії, включаючи Москву та Ленінградську область. Хоча українська сторона офіційно не підтверджувала конкретні атаки, аналітики зазначають, що РФ зазнає значних втрат, але не відмовляється від планів продовження наступу. Головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський констатував, що ворог намагається приховати відсутність очікуваного просування.

Ініціатива про режим тиші має на меті не лише мінімізацію жертв серед цивільного населення та військових, а й перевірку готовності противника до реальних переговорів. Попри відкладення тристоронніх переговорів через загострення на Близькому Сході, українська сторона не вважає дипломатичний процес завершеним і продовжує шукати шляхи до миру.

Аналітики американського Інституту вивчення війни (ISW) зазначають, що значні російські здобутки не є неминучими, а реалії поля бою свідчать про виснаження ворога. У такому контексті запровадження тимчасового перемир'я стає важливим інструментом для оцінки намірів сторін та створення умов для майбутніх домовленостей.