Угорщина пережила політичний землетрус: після 16 років авторитарного правління Віктора Орбана на парламентських виборах 12 квітня 2026 року перемогу здобула проєвропейська партія «Тиса». Її лідер, 45-річний Петер Мадяр, отримав комфортну супербільшість у дві третини місць у парламенті, що дає йому повноваження швидко змінити конституцію та зовнішню політику країни. Явка виборців досягла рекордних 77,8%, що свідчить про глибоку трансформацію суспільних настроїв.

Ця перемога стала потужним ударом по політиці в стилі MAGA та особистому авторитету Дональда Трампа, який інвестував свій капітал у підтримку Орбана. Європейські політики, зокрема міністр оборони Бельгії Тео Франкен, назвали спроби Трампа допомогти угорському лідеру «дурним ходом», який лише зміцнив позиції лівих сил. Ніщівна поразка Орбана змусила правих політиків Європи переглянути ставлення до підтримки американського руху.

Фото до матеріалу: Землетрус у Будапешті: перемога Мадяра та нові перспективи для України

Для України зміна влади в Будапешті відкриває нові геополітичні горизонти. Новий уряд обіцяє розблокувати заморожені Євросоюзом 17 млрд євро та не чинити опору виданню 90-мільярдного кредиту для Києва, оскільки Угорщина не була залучена до цього механізму. Це означає, що Будапешт більше не зможе використовувати своє право вето для блокування санкцій проти Росії та фінансової підтримки української армії.

Петер Мадяр чітко окреслив свою позицію щодо війни, назвавши Україну жертвою агресії та зазначивши, що ніхто не має права диктувати умови завершення конфлікту. Проте, на відміну від попередника, він не підтримує прискорений вступ України до ЄС, аргументуючи це тим, що союз не може прийняти країну в стані війни. Також новий лідер вимагає гарантій прав для етнічних угорців на Закарпатті як умови для відновлення повноцінних відносин.

Фото до матеріалу: Землетрус у Будапешті: перемога Мадяра та нові перспективи для України

Попри проєвропейський вектор, електорат Мадяра залишається розділеним: близько 60% угорців виступають проти фінансової допомоги Києву, а ставлення до Володимира Зеленського також неоднозначне. Аналітики пояснюють це тим, що новий прем'єр намагається балансувати між проукраїнськими та консервативними силами, уникаючи різких кроків, які можуть розколоти його підтримку всередині країни.