Ліззі каже, що отримала відчуття відновленої справедливості, хоча спогади про пережите все одно залишають її з травмою. Вона написала поетичні книжки про насильство, щоб обробити пережите. Справа нагадує, що навіть коли дитина вірить батькові, зовнішні події можуть стати вирішальними для захисту дітей.