Жителі села Великі Озера живуть у зоні відселення вже 40 років: про радіацію, війну та скасування пенсій

Жителі села Великі Озера на Рівненщині сорок років живуть на території, яка після аварії на Чорнобильській атомній електростанції входила до зони обов'язкового відселення. На початку 90-х років, попри радіаційне забруднення, частина людей відмовилась виїжджати і залишилась у своїх домівках. Сьогодні вони продовжують вести звичний спосіб життя: саджають городи, ловлять рибу, тримають корів та п'ють воду з власних криниць.

Галина Міркевич, 69-річна жителька села, розповіла, що тодішні дослідження показали забруднення молока, але жителі не боялися ризикувати. Вона зізналася, що нині головним страхом є не радіація, а війна та морози. Люди вже звикли до умов, проте наслідки аварії відчуваються на здоров'ї кількох поколінь.

У селі є два озера, де влітку купуються місцеві та туристи. Воду частину людей п'ють із власних криниць, хоча раніше ситуація була складнішою. Пані Марія, місцева жителька, зазначила, що радіація вплинула на імунну систему багатьох мешканців, що призвело до хвороб у дорослих та дітей.

Після скасування державних доплат для жителів, які постраждали від аварії на ЧАЕС, жити тут стало важче. Багато людей хворіють, а серед них є й маленькі діти, які страждають від онкологічних захворювань. Держава припинила виплати, незважаючи на те, що ці громадяни вважалися мешканцями зони обов'язкового відселення.

На подвір'ї місцевої гімназії, що знаходиться в центрі села, граються діти. Нині у закладі навчається 120 учнів, зокрема 28 дітей, яких довозять з сусіднього села Великий Черемель, де залишилася лише початкова школа. Директорка Марія Харкевич зазначила, що діти з нового покоління виглядають блідими та є вразливою категорією.

Місцеві переконані, що радіація дала про себе знати, і це однозначно вплинуло на стан здоров'я громади. Попри труднощі, жителі продовжують жити, надіючись на завершення війни та покращення умов для майбутніх поколінь.