Українці вже три роки живуть у стані постійного стресу через війну, але останні пів року ситуація в Сумщині загострилася. Російські дрони та ракети стали частиною повсякденного життя регіону, і вибухи лунають так часто, що хтось навіть не реагує на них, а хтось щоразу здригається. Журналісти Кордон.Медіа поговорили із сумською психологинею у методі позитивної психотерапії, ведучою груп психологічної підтримки по ускладненому горюванню Оленою Герман, щоб зрозуміти, як психіка справляється з таким навантаженням.

На своєму прикладі психологиня пояснює, що до більшості звуків війни, які чую у Сумах, вона звикла. Коли чує шахед, вона спокійно йде у коридор, відчуваючи страх лише тоді, коли дрон дуже близько і гучно дзижчить. Але експерт наголошує, що звикання не означає, що небезпека зникла. Це скоріше механізм виживання, який працює за рахунок витіснення тривоги, щоб психіка могла витримати надмірне навантаження.

Проте є й інша, небезпечна сторона цього процесу. Якщо людина зовсім не реагує на загрозу, не шукає укриття під час атаки, це може бути сигналом того, що адаптація стала надмірною. Така реакція може бути проявом емоційного виснаження або психологічного «звикання», яке загрожує зниженням критичного мислення. Коли люди перестають сприймати загрозу, вони стають вразливішими, і це небезпечний сигнал, який не варто ігнорувати.

Нічні нальоти шахедів, які відбуваються майже щодня, впливають на всі сфери життя мешканців регіону. Люди активно спілкуються у соціальних мережах, намагаючись слідкувати за рухом ворожих дронів, що часто триває до пізньої ночі. Це суттєво погіршує якість сну, а хронічний стрес, зумовлений тривалою війною, виснажує як фізично, так і морально, створюючи відчуття, що життя ніби завмерло в режимі виживання.

Вплив стресу на організм та психіку проявляється у багатьох симптомах: безсонні, головних болях, втомі та загостренні хронічних хвороб. Емоційний стан погіршується через тривожність, апатію, дратівливість та різкі перепади настрою. Складніше стає зосереджуватися, запам'ятовувати інформацію та ухвалювати важливі рішення, а соціальні зв'язки можуть руйнуватися через бажання ізолюватися або навпаки — неможливість залишатися наодинці.

Слід звертатися до фахівця, якщо помічаєте у себе чи близьких постійну тривогу, панічні атаки, відчуття емоційного заціпеніння, нав'язливі думки про вибухи або фізичні симптоми без очевидних причин, такі як серцебиття та тремтіння. Допомога спеціаліста — це не про слабкість, а про турботу про себе, іноді навіть одна розмова може допомогти розвантажити психіку та знайти внутрішню опору.

Для тих, хто потребує підтримки, існують безплатні ресурси. Центр MHPSS працює у Facebook, а гаряча лінія безоплатної допомоги працює щоденно з 10:00 до 20:00 за номером 0 800 100 102. Також можна звернутися до Хаб «Мирне небо Харкова» або психологів Українського Червоного Хреста, які готові вислухати та допомогти впоратися зі стресом у прифронтових регіонах.