У Всесвітній день боротьби зі СНІДом ми поспілкувалися з ВІЛ-активісткою Єлизаветою Шевчук, яка живе з позитивним статусом від народження. Її історія демонструє, що з правильним лікуванням діагноз не є вирок, а лише частина повсякденного життя. Активістка розповіла, як прийняти свою реальність ще у дитинстві та як сьогодні захищати права людей із ВІЛ у суспільстві.

За даними Міністерства охорони здоров'я, у 2025 році під медичним наглядом перебувають понад 133 тисячі українців. Попри наявність інформаційних кампаній, у суспільстві досі панують міфи про шляхи передачі вірусу, що призводить до стигматизації та дискримінації.

МОЗ рекомендує робити тест на ВІЛ усім, хто не знає свого статусу, планує вагітність або мав ризикований контакт з біологічними рідинами. Найточнішим вважається лабораторний аналіз венозної крові, який можна здати безкоштовно у закладах охорони здоров'я або аптеках.

Антиретровірусна терапія є безплатною та дозволяє повністю контролювати перебіг хронічного захворювання. Завдяки сучасним препаратам першої лінії, які мають меншу токсичність, пацієнти можуть вести активне життя без побічних ефектів.

Дискримінація за ВІЛ-статусом може проявлятися у відмові у працевлаштуванні чи наданні послуг. Важливо пам'ятати, що вірус передається лише через кров, сперму та виділення зі статевих органів, а не через побутові контакти чи їжу.

Якщо ви зіткнулися з упередженнями, можна звернутися за підтримкою до Координаційного центру безплатної правової допомоги або платформи HelpMe. Держава та громадські організації надають юридичну та психологічну допомогу для захисту ваших прав.