Українська оборонна компанія Zmiyar закриває pre-seed раунд на €450 тисяч, дізнався AIN. Кошти зібрали серед європейських інвесторів, чиї імена поки не називають через сенситивність теми. Zmiyar, створена у 2023 році, починала з виробництва плат ініціації для FPV-дронів.

Станом на березень 2026 року компанія виготовила приблизно 30 тисяч таких пристроїв. «Це такий запобіжник-ініціатор, який дозволяє виконувати підрив саме в той момент, коли це потрібно оператору дрона. Ми почали з дронів-камікадзе, зараз наші плати інтегровані в НРК і зенітні дрони.

Фото до матеріалу: Zmiyar закриває pre-seed раунд на €450 тисяч. Бліц-інтервʼю з засновником

Працюємо також над інтеграцією з літаками», — розповідає для AIN співзасновник Zmiyar Віктор Шаповалов. Більше про плани на залучені кошти з першого раунду, оцінку компанії та як залучати інвестиції в український defense — у матеріалі. Як Zmiyar підіймав pre-seed раунд?

Кошти почали залучати з виставок Brave1 у вересні 2025 року. Приблизно місяць тому компанія умовно закрила раунд. Це означає, що більшість суми у €450 тисяч вже зібрана, але місце в раунді для інвесторів ще є.

Фото до матеріалу: Zmiyar закриває pre-seed раунд на €450 тисяч. Бліц-інтервʼю з засновником

Інвестиції компанія планує спрямувати на масштабування, а також на бойові випробування систем розумних мін — нового продукту Zmiyar, — що заплановані вже на квітень 2026 року. Перші продажі компанія очікує вже у травні того ж року. Частина залучених коштів також піде на кодифікацію (попап присвоєння виробу коду NATO (NSN) та офіційне включення його до системи забезпечення Сил безпеки і оборони України).

«R&D і виробництво — дві основні статті витрат. Ми плануємо здебільшого робити це власними силами з компонентів, які не є китайськими. Процесори імпортують зі США, а інші елементи з Тайваню та європейських країн», — говорить Шаповалов.

Фото до матеріалу: Zmiyar закриває pre-seed раунд на €450 тисяч. Бліц-інтервʼю з засновником

Це був перший (pre-seed) раунд. Через рік приблизно компанія планує робити ще один — Seed раунд. Результати 2025 року та оцінка компанії 2025 рік став продуктивним і прибутковим. Саме тоді Zmiyar почав працювати над системою розумних мін.

Delivery продукту — від ідеї до дрібносерійного виробництва — займає зазвичай 15–16 місяців. Цей термін зумовлюється, зокрема, змінами на полі бою. «Коли ми починали розробку системи, запит від військових був “достатньо 10–15 км відстань керування”.

А зараз ця відстань збільшилася до 20+ км, бо розширилася killzone, дрони стали літати далі. Відповідно, нам треба зробити так, щоб оператору, який керує нашою системою, було безпечно», — продовжує засновник. Деколи вимоги змінюються вже під час процесу розробки, коли ідеї допрацьовуються у процесі.

З досвіду hardware-розробки Віктор Шаповалов називає термін у 15–16 місяців «адекватним», адже над складними технічними системами можна працювати і два, і три роки. «Є розуміння, як деякі етапи зробити швидше, розпаралелити. Хоча здебільшого хардвер-розробка — це waterfall.

Тобто, поки тобі не приїхали компоненти, ти не можеш напаювати плати. І тестувати не можеш, і писати програмне забезпечення теж. Але є лайфхаки, які допомагають процес пришвидшити», — пояснює Шаповалов.

Станом на березень 2026 року засновник Zmiyar оцінює свою компанію у €5–10 млн. Про плани та пріоритети Zmiyar Компанія хоче зрости за рік у пʼять разів. Водночас у 2026-му році Zmiyar не планує розробляти нових продуктів.

Продуктовий фокус триматимуть на системі, яка стає більш складною і комплексною. KPI компанії стосуються надійності системи або відмовостійкості (fault tolerance). Кількість хибних спрацювань має бути менше за 5%.

«З бізнесового боку — це збільшення команди та продажів. Під кінець року ми плануємо продати мінімум 100 наших комплексів, тобто систем, які складаються з трьох частин: ініціатори, пристрій керування або, як ми ще називаємо, базова станція і планшет з точною картографією», — ділиться співзасновник компанії. Система розумного мінування Крім розумного мінування, система може бути застосована для ситуаційної обізнаності, додає Віктор Шаповалов.

Ініціатори, занесені в умовну посадку, зможуть реагувати на рух, зміну магнітного поля та акустику, сповіщаючи військового про «аномалії» в зоні його відповідальності. «Це відкриває додаткові можливості з виявлення ворожих диверсійних груп ще до того моменту, коли є візуальний контроль за ними. Адже дрони в повітрі не завжди можуть побачити те, що відбувається внизу.

Три сенсори зможуть повністю перекривати стандартну посадку», — говорить Шаповалов. Експорт зброї і технологій Система перспективна, каже співзасновник, може бути так само цікава закордонним міністерствам оборони. Однак Zmiyar поки що зосереджений на закритті саме українських потреб.

«Це поки суто українська історія», — говорить Віктор Шаповалов. Як зараз залучати кошти в Defense Tech в Україні «Усе залежить від тематики. Є тематики, де це робити набагато легше.

У нас є такий жарт, що перший, хто придумає ефективний засіб розмінування, отримає всі гроші світу. Тому що це не зброя, це гуманітарна місія і тут насправді інвестора знайти набагато легше», — пояснює засновник Zmiyar. Європейці, за його словами, легше ставляться до виділення коштів на гуманітарні проєкти.

Ситуація трохи складніша з dual use проєктами. Однак Шаповалов відзначає зростання інтересу до українських розробок, адже вони показують себе ефективно, сучасно й технологічно. Це перекреслює слова директора Rheinmetall про виробників дронів як домогосподарок в Україні з 3D-принтерами.

«Ті, хто розуміють, що таке українські розробки, тим це цікаво», — підсумовує Віктор Шаповолав, засновник Zmiyar. Фото: Zmiyar Нагадаємо, очільник оборонної компанії Rheinmetall Армін Паппергер назвав українських виробників дронів «домогосподарками», а сам процес збирання дронів — «іграми з Lego». Водночас він висловив сумнів, що такі рішення можуть суттєво змінити оборонну індустрію або вплинути на ринок озброєнь.

Пізніше на офіційній сторінці Rheinmetall в X компанія зазначила, що «з найвищою повагою ставиться до величезних зусиль українського народу в захисті від російського нападу». 30 березня президент України Володимир Зеленський відреагував на висловлювання Паппенгера і заявив, «якщо кожна домогосподарка України може виробляти дрони, тоді кожна домогосподарка може бути гендиректором Rheinmetall».