Знищення заводу в Кременчуці: політичні баталії та підозри на злив координат

У ніч на 7 грудня під час масованої атаки російських військ на Кременчук було знищено виробничі потужності заводу з переробки вуглеводневої сировини ТОВ «АЛМА ОІЛ ГРУП». Внаслідок удару зруйновано нове обладнання, завезене на підприємство за кілька днів до обстрілу, на суму, що сягає десятків мільйонів доларів. Це стало черговою трагічною втратою для економіки регіону, яка і так страждає від постійних атак ворога.

Однак, як з'ясувалося в ході розслідування, знищенню заводу передувала низка публікацій у мережі, які могли слугувати орієнтиром для ворога. Напередодні атаки в інтернеті з'явилися фотографії локації заводу та детальні карти з документів рішень міської ради. Ці матеріали активно поширювалися в ході гострого політичного протистояння на місцевому рівні щодо відведення земельної ділянки під будівництво нових потужностей.

Ключову роль у публікації інформації про завод відіграв депутат Кременчуцької міськради Богдан Лазоренко, який на своїй сторінці у Facebook розміщував фото об'єкта та заклики до блокування його будівництва. Його позиція базувалася на твердженні про порушення Генплану при відведенні землі, тоді як міська рада стверджувала, що всі рішення ухвалені законно після громадських слухань та постанов Верховного Суду. Цей конфлікт тривав у судах, але публічна дискусія супроводжувалася системним розголошенням координат стратегічного об'єкта.

Детальне розслідування показало тісні зв'язки між ініціаторами публікацій та іншими бізнес-структурами. Зокрема, редактор «Кременчуцької газети» Олег Булашев, який також поширював матеріали про завод, є партнером депутата Лазоренка в громадській організації. Цікаво, що ті ж самі особи раніше публікували матеріали з «вдячною тональністю» щодо підприємства «Кременчукм'ясо», яке афіліоване з підсанкційним бізнесменом Костянтином Жеваго. Це викликає запитання щодо можливих мотивів та зв'язків у цій історії.

Служба безпеки України вже відкрила кримінальне провадження за фактом злиття координат українського підприємства. Це не перший випадок, коли публічні особи своїми діями сприяли ворожій атаці: схожі події відбувалися в Тернополі та Чернігові. Слідчі намагаються встановити, чи були ці дії свідомим злочином чи наслідком безвідповідальності, але притягнення винних до відповідальності є критично важливим для безпеки держави.

Ця трагедія в Кременчуці нагадує, що в умовах війни навіть внутрішньополітичні суперечки не повинні ставати загрозою національній безпеці. Розголошення локацій стратегічних об'єктів заради піару чи лобіювання власних інтересів коштує державі мільйонів доларів і руйнує економічний потенціал регіону. Суспільство очікує, що подібні випадки більше не повторяться, а відповідальність за зраду інтересів держави буде неминучою.