Легендарне сховище Форт-Нокс, що століттями вважалося символом фінансової надійності США, може приховувати неприємну правду: більшість золотих злитків, що там зберігаються, не відповідають сучасним міжнародним вимогам до чистоти металу. Згідно з даними, оприлюдненими аналітиками, лише близько 17% резервів придатні для міжнародних розрахунків, тоді як решта фактично є неліквідною на світовому ринку без попереднього переплавлення.

Ключова проблема полягає у тому, що значна частина злитків не відповідає стандартам Лондонської асоціації ринку злитків (LBMA), яка вимагає чистоти не менше 995 частин на тисячу. Середня ж чистота американських резервів становить лише 916,7, що значно нижче необхідного порогу. Це означає, що більшість золота США не можна використати для міжнародної торгівлі у поточному вигляді.

Фото до матеріалу: Золотий запас США у Форт-Ноксі: чому більшість злитків не підходить для світового ринку

Документи, оприлюднені під час слухань у Конгресі США у 2011 році, підтверджують, що 64% запасів мають чистоту в межах 899–901 частин на тисячу. Така якість характерна для старого «монетного золота», яке було масово вилучено у населення у 1930-х роках за указом президента Франкліна Рузвельта і згодом переплавлене у великі злитки для державного резерву.

Окрім якості, серйозне занепокоєння викликає відсутність повноцінного фізичного аудиту. Востаннє реальну перевірку золота проводили ще у 1970-х роках. З того часу частина документів зникла, відсутні повні записи про зважування та аналізи, а також фіксуються дані про порушення пломб та переміщення злитків без належної фіксації.

Економісти називають Форт-Нокс своєрідним артефактом епохи золотого стандарту, а самі резерви — спадщиною старої монетарної системи, яка вже давно не працює за своїми початковими правилами. Ця ситуація ставить під сумнів реальну ліквідність та прозорість однієї з найбільших скарбниць світу.