Звільнений з російського полону військовий Михайло Янголенко поділився спогадами про неможливі умови ув'язнення. Люди втрачають вагу не лише від недостачі їжі, але й від шаленого стресу. Щодня випробування доводиться проживати у небажаній для життя обстановці.

У тюрмах проводили перевірки, де навіть питалися про скарги. Але заборонялося казати негативне, бо тоді точно кінець. Камери були переповнені: замість восьми осіб росіяни утримували двадцять полонених.

Ситуація гігієни була критичною. На стінах вже росли гриби, а на підлозі повзали черв'яки. Немає дивного, що люди починають хворіти на туберкульоз. Сам військовий перебував у спеціальному блоку в камері на чотири людей.

Стіни були з дірками, а вікна відсутні. В камері завжди було холодно, хоча на вулиці могло бути двадцять або тридцять мінус градусів. Вертухаї били палкою, кажучи, щоб відкрили вікно. Тільки у 2024 році перекрили отвір, а злив у туалеті не працював.

Запобіжні заходи обмежували вільне пересування. Росіяни змушували співати гімн та пісні. Не можна було ворушитися на ліжку. Якщо ліг на спину, а ковдру порушивали, то всі змушені стояти. Це відбувалося в Оленівці у Донецькій області.

24 квітня відбувся новий обмін полоненими. Тоді вдалося повернути додому 193 українських захисників. Більшість з них утримували саме в Чечні. Серед полонених було багато хлопців років народження 2000-х.

Попередній обмін організували 11 квітня. Тоді вдалося звільнити 175 військових та 7 цивільних. Очільник ГУР Олег Іващенко повідомив, що з 2022 року вдалося провести понад 70 обмінів.