Ключове слово
Останні матеріали України за ключовим словом загиблий Захисник, відсортовані за датою публікації.
У Шполянській громаді оголосили триденну жалобу у зв'язку зі смертю воїна Вадима Ткаченка. Похорон відбудеться 29 квітня, деталі прощання та формування коридору шани будуть повідомлені додатково.
Ізмаїл залишається у скорботі. Додому на щиті повертається ще один Герой — інспектор прикордонної служби 3-ї категорії, сержант Павло Осадчий, який загинув на Курському напрямку.
У Тростянці відбулося похоронне прощання з захисником Дмитром Кондєєвим. Траурна церемонія проходила у Благовіщенському храмі. Громада вшанувала пам'ять героя салютом та гімном.
У селі Розничі Колківської громади відбулося поховання загиблого захисника Івана Фіщука. Громада зустрічала воїна живим коридором, а поховали його з військовими почестями на місцевому кладовищі.
28 квітня минає два роки від загибелі воїна Миколи Гінайла. У мирному житті — майстер лісу Мельниківського лісництва Шацького НПП, у військовому — захисник, який став на оборону України без вагань
Мешканці Демидівки вшанували пам'ять загиблого захисника Василя Охримчука, створивши живий коридор під час прощання. Воїн загинув на Донеччині у серпні 2025 року, пройшовши бойовий шлях з 2014 року.
24 квітня у лікарні помер 28-річний молодший сержант Ігор Сердюк із села Лісна Тарновиця. На його честь оголошено дні жалоби в Надвірнянській громаді.
Завтра, 28 квітня 2026 року, через центр міста Чигирин пройде траурний кортеж із тілом загиблого захисника. Похоронна процесія стартує о 11:00 ранку, щоб вшанувати пам'ять про героя, який віддав життя за Україну.
Чотири роки минуло з дня загибелі Івана Ставнійчука. Житель Любомльщини загинув у боях на Харківщині, отримавши посмертно орден «За мужність».
Загибель захисника Михайла Неграя з Кривоозерської громади офіційно підтверджена. Він обрвав життя 20 лютого 2024 року під час виконання бойового завдання в Донецькій області.
13–14 квітня у селі Вільшаниця відбудеться прощання з полеглим захисником України Олександром Депутатом.
Оксана Коцуконь, матір загиблого воїна Олександра, розповідає, як знайти сили жити після болю, і чому громадська діяльність є її способом виживання.
