Австралійські агрономи з Квінсленду здобули важливе відкриття у сфері рослинництва, успішно випробувавши нове азотне добриво Lono на ананасових плантаціях. Ключовим результатом стало те, що виробники змогли зменшити стандартні норми передпосівного та позакореневе внесення азоту приблизно вдвічі, не втративши при цьому врожайності та якості плодів. У деяких випадках показники навіть покращилися.

Представник виробника ProdOz Зенон Кінігос пояснив, що головна перевага полягає у специфічній формі азоту та його поведінці в ґрунті. На відміну від традиційних добрив, які переважно стимулюють ріст зеленої маси, Lono здатний частково засвоюватися рослинами у формі аміну, що сприяє активному росту плодів. Крім того, сполука має властивість зв'язуватися з частинками ґрунту, що значно знижує ризик вимивання азоту та його перетворення мікроорганізмами.

Пілотне дослідження проводилося у піщаних ґрунтах муніципалітету Вамуран за участі Департаменту сільського господарства та рибальства Квінсленду. Умови були складними: за період випробувань випало близько метра опадів, що зазвичай сприяє вимиванню поживних речовин. Попри це, учасники зафіксували кращий розвиток кореневої системи, більшу масу рослин та значно вищу ефективність утримання азоту в ґрунтовій воді.

Для українських виробників цей досвід є особливо актуальним на тлі постійного зростання цін на карбамід та невизначеності з постачанням сировини. Економічна вигода полягає не лише у економії коштів на добривах, а й у збереженні високих показників якості врожаю, що напряму впливає на окупність господарства. Великі австралійські компанії, такі як Polsoni Pines та Pace Farming, вже почали впроваджувати цю технологію на своїх плантаціях.

Зменшення використання азоту має й екологічне значення, оскільки надлишок цього елемента є одним із головних забруднювачів водних систем. Впровадження ефективніших форм добрив дозволяє мінімізувати негативний вплив на довкілля, зберігаючи при цьому високу продуктивність сільськогосподарських культур.