Проєкт Цивільного кодексу викликав обурення не лише через суперечливі новації щодо права власності та втручання в сімейне життя з мотивів невизначеної «доброзвичайності». На протести вийшли українці які відстоюють права ЛГБТКІ+спільноти. За їх переконаннями, закон погіршує їхні права та порушує вимоги ЄС, які Україна зобовʼязалася виконати.

Але автори законопроєкту стверджують, що він лише повторює норми, які були і раніше. розбирався, чи повинен був Цивільний кодекс визнати цивільні партнерства та чому навіть не всі члени ЄС досі визнають спільне життя людей однієї статі сімʼєю. ЛГБТКІ+ спільнота виступає проти «доброзвичайності» не лише заради своїх прав ЛГБТКІ+-спільнота почала діяти рішуче.

Як розповів у коментарі Олекса Захаров, консультант з PR та комунікацій Національного ЛГБТКІ-консорціуму, організації руху провели зустрічі з представниками посольств західних держав в Україні та повідомили їх про ті норми, які намагається закріпити новий Цивільний кодекс. Подібні звернення отримали і керівні органи ЄС. Також Україною зараз проходять мітинги, які обʼєднали не лише ЛГБТІК+, а й громадян, які протестують проти насаджування обмежень прав людини через розмите поняття доброзвичайності, адже ці норми моралі можуть не лише не визнавати ЛГБТКІ+ людей, а й взагалі — прояви індивідуальності.

Олекса Захаров пояснює, що ЦК у частини доброзвичайності та сімейного права звужує права мінімум 7 соціальних груп: жінки (більше половини населення); діти; люди з інвалідністю; люди, що живуть із ВІЛ; військовослужбовці; ЛГБТКІ+; журналісти — у тому сенсі, що ЦК ще й наступає на свободу слова і обмежує можливість розслідувачів. Проти окремих положень нової редакції Цивільного кодексу виступила широка коаліція ЛГБТКІ+ та правозахисних організацій.

Їхні вимоги та аргументи наступні : Запровадження цивільних партнерств: Активісти вимагають включити до Кодексу механізм реєстрації цивільних союзів для одностатевих і різностатевих пар, щоб забезпечити їм базові права (майнові, спадкові, медичні). Визнання фактичних сімейних союзів: Критики зазначають, що новий проєкт ігнорує попередню судову практику, яка дозволяла одностатевим партнерам визнавати себе сім’єю через суд для захисту прав.

Виключення дискримінаційних термінів: Організації виступають проти використання розпливчастих понять, таких як «доброзвичайність» та «аморальна поведінка», оскільки вони можуть бути використані судами для упереджених рішень щодо ЛГБТКІ+ осіб. Захист прав трансгендерних людей: Активісти вказують на ризик автоматичного визнання шлюбів недійсними у разі зміни юридичного гендеру одним із партнерів.

Відповідність європейським стандартам: Вимога привести Кодекс у відповідність до рішень ЄСПЛ (зокрема, справи «Маймулахін і Марків проти України») та зобов’язань України перед Європейським Союзом. Відповідні пропозиції правок були подані через народних депутатів, які і раніше підтримували права ЛГБТКІ+ осіб. Проте, як зазначив Олекса Захаров, у комітеті Верховної Ради, який буде розглядати ці правки, шанси на підтримку вкрай малі.

Залишити старі норми в новому Цивільному кодексі вже недостатньо Голова Верховної Ради Руслан Стефанчук у відповідь на критику заявив, що закон нічого не погіршує, а просто зберігає чинний стан речей у «спірних питаннях», щоб не блокувати загальну реформу. «Під час розробки документа ми застосували чіткий принцип компромісу: якщо певне питання викликає гострі суспільні дискусії, ми залишаємо його регулювання таким, яким воно є у чинному законодавстві», — зазначив Стефанчук у своєму зверненні у фейсбуці.

Формально нардеп правий: як і раніше, в новому законопроєкті шлюб залишається союзом чоловіка та жінки. Подібну ж аргументацію про те, що закон нічого не змінює, а значить, не погіршує, використав і один зі співавторів законопроєкту з боку наукової спільноти — доцент кафедри цивільного права КНУ імені Тараса Шевченка Михайло Хоменко.

Він зазначив, що зараз є вимоги ст. 51 Конституції, де шлюб — це союз чоловіка та жінки, тому в Цивільному кодексі не можна було б записати інакше. А оскільки Конституцію під час дії воєнного стану змінювати не можна, то питання вирішити наразі неможливо.

Та насправді ЄС і не вимагає напряму змінювати зміст поняття шлюбу в Конституції чи Сімейному кодексі, а зобов’язує виконати зобов'язання статті 8 Конвенції про права людини щодо недопущення дискримінації. Простими словами, якщо у гетеросексуальних пар є якісь права, то невизнання таких прав за одностатевими парами є дискримінацією.

Стефанчук також у своїх відповідях оминає той факт, що Україна в дорожній карті з питань верховенства права вже зобовʼязалася до 3 кварталу 2025 року запровадити інститут реєстрованих партнерств, щоб забезпечити права ЛГБТКІ+ осіб. А таке запровадження вимагатиме змін до Сімейного та Цивільного кодексу. Тому зараз, при ухваленні нового закону, було б доречно одразу внести ці зміни.

Відповідні зміни вже були кілька років тому підготовлені в трьох законопроєках про зареєстровані партнерства, але вони застрягли у Верховній Раді на рівні розгляду профільним комітетом. За ті сім років, доки готувався проєкт Цивільного кодексу, ці закони можна було ухвалити і зараз би залишилося лише послатися на них у новому законі.

Підписуйтеся telegram viber youtube instagram Норма про фактичний сімейний союз унеможливить визнання одностатевих шлюбів Опоненти законпроєкту наголошують, що з ухваленням нового ЦК відбудеться погіршення навіть поточного стану речей, тому що фактичні сімейні відносини хочуть дозволити лише чоловіку і жінці. Ст. 1474 проєкту ЦК визначає, що «фактичним сімейним союзом визнається спільне проживання жінки та чоловіка однією сім'єю без офіційної реєстрації шлюбу, за умови, що жоден із них не перебуває в іншому зареєстрованому шлюбі».

Чому це важливо. Шлюб — це лише один із способів створити сім'ю. Сім'я ж може існувати до шлюбу, після нього (розлучені батьки з дітьми) або взагалі без нього.

І у визначенні сім’ї в українському законодавстві не йдеться про різностатевих партнерів. В Україні вже є один прецедент визнання українським судом фактичних шлюбних відносин між чоловіками. Верховний Суд у березні 2026 року підтвердив це рішення, що означає остаточне встановлення факту спільного проживання парою, тобто фактичних шлюбних відносин.

Таке рішення було законним способом не даючи назву «шлюб», визнати сім'ю, яка фактично нею є, та надати її членам відповідні права. Визнанням партнерства через суди користується наразі і Литва. Але новий Цивільний кодекс закриє для України цю можливість.

Литовський спосіб визнання партнерств — підходящий перехідний варіант для України У Литві станом на травень 2026 року склалася унікальна ситуація: партнерства регулюються судами, оскільки парламент досі не прийняв відповідний закон. Через те, що Сейм Литви роками не міг проголосувати за закон про цивільні союзи, у справу втрутився Конституційний суд: Визначив, що поняття сім'ї в Конституції є нейтральним щодо статі.

Визнав неконституційними положення Цивільного кодексу, які дозволяли партнерство лише між чоловіком і жінкою. Постановив, що до прийняття закону будь-які пари (включаючи одностатеві) мають право реєструвати свої партнерства через суди загальної юрисдикції. У серпні 2025 року Вільнюський міський окружний суд став першим, хто офіційно визнав партнерство двох жінок, наказавши державі зареєструвати їхній союз.

Консервативні політики в Литві намагаються внести зміни до Конституції, щоб прописати, що «сім'я виникає тільки з шлюбу між чоловіком і жінкою». У березні 2026 року міжпартійна група з понад 60 депутатів Сейму Литви зареєструвала пропозицію щодо проведення консультативного (дорадчого) референдуму для закріплення в Конституції поняття сім’ї як союзу між чоловіком та жінкою.

Подібну норму про фактичний сімейний союз лише між чоловіком та жінкою так само намагаються зараз закріпити в Цивільному кодексі і українські законотворці. Які права може забезпечити статус зареєстрованого партнера Зареєстровані партнерства покликані вирішити п'ять основних блоків прав, які зараз недоступні парам без офіційного шлюбу.

Право на піклування Це найголовніший гуманітарний аспект, особливо в умовах війни: Доступ до реанімації: Партнер отримує статус близького родича і право відвідувати хворого в критичному стані. Медична таємниця: Право знати діагноз і прогноз лікування. Ухвалення рішень: Право давати згоду на термінову операцію або маніпуляції, якщо партнер непритомний.

Майновий та фінансовий блок Спільна сумісна власність: Все майно, нажите разом, вважається спільним (якщо інше не прописано в договорі). Спільні кредити: Можливість разом брати іпотеку та нести спільну відповідальність за борги. Податкові пільги: Право на спільне декларування доходів та отримання податкових відшкодувань (у країнах ЄС).

Спадковий блок Черга спадкування: Партнер стає спадкоємцем першої черги за законом (нарівні з дітьми та батьками). Податок на спадщину: Партнер звільняється від податку або сплачує його за мінімальною ставкою як член сім'ї (замість 5–20% для «сторонніх» осіб). Пенсія: Право на отримання пенсії у зв'язку з втратою годувальника.

Юридично-процесуальний блок Право відмовитися свідчити проти свого партнера в суді або під час слідства. Статус близького родича: Можливість бути представником партнера в державних органах без спеціальної довіреності. Розпорядження тілом: Право організовувати поховання та приймати рішення щодо тіла померлого партнера.

Соціальний блок В контексті війни в Україні є також потреба у врегулюванні соціального блоку щодо військовослужбовців та їхніх родин: Виплати у разі загибелі: Партнер має право на одноразову грошову допомогу від держави, як і члени сімей офіційних військовослужбовців. Пошук та ідентифікація: Право звертатися за розшуком партнера, якщо він зник безвісти, та доступ до процедур ідентифікації тіла.

Соціальний захист: Пільги на комунальні послуги або оздоровлення, якщо вони передбачені для сімей певних категорій громадян. Законопроєкт №9103 народної депутатки Інни Совсун «Про Інститут реєстрованих партнерств», який отримав підтримку п’яти комітетів Ради, Міністерства оборони України та Міністерства юстиції, вже понад два роки перебуває «на ознайомленні» в головному комітеті без жодного руху.

Така ж доля спіткала і доопрацьовану «компроміснішу» версію — законопроєкт №12252. Активісти заявляють, що ці законопроєкти вже не мають шансів на ухвалення цим складом Ради, тому є потреба в розробці нового документа. Підписуйтеся telegram viber youtube instagram Головне від The Page Дякуємо, що підписалися на The Page .

Буде гаряче! Раз на тиждень ми будемо відправляти вам найцікавіші редакційні матеріали. Я погоджуюсь з політикою конфіденційності