«Чоловік долучився до захисту країни, а я почала вирощувати пряні трави»: історія крафтярки Ірини Сандрак

«Я переконана: якщо життя підкидає тобі якийсь шанс, треба ним користуватися, – каже пані Ірина. – І останнім часом так і намагаюсь робити. Так, зміни – вони часто лякають.

Але коли пробуєш робити, страх минає і приходить задоволення від того, що ти робиш». За освітою Ірина медикиня, понад 15 років працює у цій сфері. Однак з дитинства цікавиться пряними травами та лікарськими рослинами.

«Трави я любила завжди, – каже вона. – Мабуть, ця любов передалася мені від тата, який теж ними захоплювався. Й трави мене супроводжують постійно – я їх або купую, або вирощую на власній ділянці».

Це захоплення, зізнається жінка, допомагає знімати напругу, рятуватися від емоційного вигорання та стресів. «Друзі й колеги знали мою пристрасть до трав, – розповідає Ірина. – До того ж моя мама готувала пряну сіль, і я пригощала нею.

Ось мені дівчата і кажуть: «А чому ти не продаєш трави, які вирощуєш? » Мені ж спершу ця пропозиція здалася дивною, адже більшість моїх знайомих мали земельні ділянки, а м'яту чи петрушку легко виростити кожному. Та одна дівчина зазначила: «Хоч і маю клаптик землі, але не вирощую жодні трави і робити цього не буду.

А ось купити – купила б». Я тоді почала заглиблюватися у психологію і зрозуміла, що дійсно комусь, як і мені, цікаво вирощувати і заготовляти трави, а комусь це клопітно». Проте Ірина все ще вагалася – чи варто своє захоплення переводити на нові рейки.

Якось вона з донькою прогулювалися у місцевому дендропарку. Там якраз був ярмарок майстрів та виробників крафтової продукції. «Мені подобається усе натуральне, зроблене з душею, – продовжує Ірина.

– Тим паче що донька схильна до алергії, тому натуральні продукти харчування і косметика для нас дуже важливі. І я в соцмережах стежила за однією з крафтових виробників, яка має лавандове поле і виготовляє натуральну косметику. Ми підійшли до неї, а донька каже: «Моя мама виготовляє лавандову пудру».

Так через доньку ми познайомилися з Мариною Дейкун. Саме з тієї зустрічі у дендропарку захоплення Ірини почало переростати у щось більше. Марина Дейкун на своєму лавандовому полі часто організовує різні заходи.

«І я поїхала туди на психологічні посиденьки, – розповідає Ірина. – Ми знайомилися, малювали, спілкувалися, було дуже душевно. Кожна з учасниць розповідала про себе.

Я кажу, що вирощую трави і виготовляю пряну сіль. І хтось з дівчат запропонував: «А проведіть-но нам майстерклас». Я спершу розгубилася, думаю: я ж початківець, не професіонал.

Проте взяла себе в руки: а чому ні? » Після першого майстеркласу в Ірини з'явилися нові шанувальники її продукції. Одна з них порадила брати участь у ярмарках крафтовиків.

«Я переконана: якщо життя підкидає тобі якийсь шанс, треба ним користуватися, – каже пані Ірина. – І останнім часом так і намагаюсь робити. Так, зміни – вони часто лякають.

Але коли пробуєш робити, страх минає і приходить задоволення від того, що ти робиш». Ірина виготовляє багато видів пряної солі, а також трав'яні чаї. Фото: з домашнього архіву «Я – за натуральність продукції» Зіткнувшись з проблемою алергії у доньки, Ірина серйозно замислилася про те, як мінімізувати використання «хімії» в побуті, продуктах.

«Лікарка нам радила навіть не купувати пакетованих круп та макаронів, бо вони проходять спеціальну обробку, щоб довше зберігалися. Те ж стосується печива, інших солодощів, які мають тривалий термін зберігання. Так само на городі: щоб виростити щедрий врожай, рослини потрібно кілька разів обробити – від хвороб, шкідників.

Мені це не подобається. Тому користуюся народними методами, застосовую біопрепарати. Вони досить безпечні, принаймні овочі чи ягоди після обробки можна вживати вже через три дні».

Ірина – міська мешканка. Тривалий час з чоловіком і мамою жили у міській квартирі майже в середмісті Кропивницького. Однак душею відпочивала жінка лише на дачі.

«За тиждень до початку повномасштабного вторгнення у чоловіка була відпустка, – згадує вона. – І ми переїхали на дачу. Думали, поживемо там якийсь час. Однак згодом вирішили переїхали на постійне проживання.

Чоловік долучився до захисту країни, а я почала вирощувати пряні трави – частково і щоб відволіктися від тривожних думок. Насадила багато різновидів цибулі і часнику. Є в мене орегано, базилік, чебрець кількох видів, полинь Кола Плант (якщо її потерти, то відчутний аромат кока-коли), шавлія, тархун, ревінь».

Пряну сіль, каже Ірина, можна приготувати з будь-якими травами. Головний секрет – трави потрібно брати свіжі, бо з сушеними не буде потрібного аромату. Фото: з її архіву Сьогодні Ірина виготовляє багато видів пряної солі, а також трав'яні чаї.

Ті, хто скуштував її продукцію, зізнаються, що вона смачна й ароматна. Та Ірина хоч і знає багато про трави, проте постійно навчається, шукає інформацію і відкрита до всього нового. Дівоче прізвище Ірини – Чорнобривець.

Тому й свій бренд вона назвала «Чорнобривчик». Жінка є учасницею Першої чорнобривцевої спільноти селянок-крафтярок. Зрозуміло, що особливе місце на її грядках займають саме чорнобривці.

Це не лише гарні квіти, які милують око та відлякують шкідників. З чорнобривцями Ірина виготовляє вишуканий чай і навіть готує шампанське». «Трав'яний чай ще називають модним словом «тізан» – тобто чай без чайного листя, – пояснює Ірина.

– Я його готую і з чорнобривцями. Загалом у мене багато продукції саме з цими квітами. Хітом же можу назвати «шампанське» – дуже легкий і приємний напій.

«Для пряної солі потрібно брати свіжі трави» Пряну сіль, каже Ірина, можна приготувати з будь-якими травами. Головний секрет – трави потрібно брати свіжі, бо з сушеними не буде потрібного аромату. Одна з улюблених приправ Ірини – сіль з базиліком. «Потрібно взяти свіже листя базиліку, – ділиться рецептом, – і перетерти з сіллю.

Можна це зробити блендером або у подрібнювачі. Добре додати ще цедру лимона, її можна подрібнювати разом з іншими інгредієнтами або ж натерти на дрібній тертці. Сушити сіль можна у добре провітрюваному приміщенні або у духовці за мінімальної температури.

А ось на сонці небажано, бо так руйнуються всі корисні властивості. Потім подрібнити у кавомолці і просіяти через ситечко, щоб мала презентабельний вигляд». Ірина з дитинства цікавиться пряними травами та лікарськими рослинами.

Фото: з її домашнього архіву Поділилася Ірина і рецептом «шампанського»: «Для напою потрібно 5 літрів води, 50 квіток чорнобривців, півлітрова банка цукру, 2 столові ложки лимонної кислоти або ложка лимонного соку. Я навіть цедру кидаю для аромату. Змішати усі інгредієнти у посуді і залишити на добу, час від часу помішуючи.

Потім розлити у пляшки, наповнювати їх потрібно на дві третини. Краще брати півторалітрові, максимум – дволітрові пляшки. У них розподілити порівну квітки.

Покласти пляшки у погребі лежачи мінімум на місяць. Напій виходить дуже газований, тож відкривати потрібно обережно». Захоплення травами у Ірини поки що залишається більше як хобі.

Хоча мріє, звісно, про розширення, розпочати власну справу, відкрити магазин… Й втілювати свою мрію разом з коханим чоловіком, який пройшов реабілітацію та повернувся на свою посаду лікаря. Читайте також: Четверо немовлят з'явилися на світ у Хмельницькому перинатальному центрі на День матері