Чому 9 травня в Україні більше не свято: експерт про перехід до європейської пам'яті

Ставлення українців до 9 травня зазнало глибинної трансформації, перетворившись із радянського символу на маркер сучасної російської агресії. Політолог Ігор Рейтерович стверджує, що це не просто зміна календаря, а ціннісний злам, який відбувся через відмову від імперської пропаганди та переосмислення ціни перемоги у Другій світовій війні.

Ключовим поштовхом до цього процесу стала повномасштабна війна, яка радикально змінила суспільну свідомість. Ще до 2022 року, зокрема після 2014 року, частка громадян, що вважали 9 травня важливим святом, почала стрімко падати. Росія, перетворивши дату на інструмент мілітаристської риторики, фактично дискредитувала її в очах українців, змусивши суспільство шукати нові історичні орієнтири.

Експерт наголошує, що Україна поступово відходить від радянської моделі, де перемога виправдовувала будь-які втрати, на користь європейського підходу. У європейському дискурсі акцент робиться не на культі перемоги, а на трагедії війни, мільйонах загиблих та зламаних людських доль. Цей перехід є незворотним, оскільки молодші покоління вже мислять у межах нових практик пам'яті.

Зміна ставлення до дати має не лише історичне, а й практичне значення для міжнародного контексту. Відмова від радянських наративів демонструє Європі, що Україна є частиною іншої цивілізаційної традиції, і руйнує російські тези про спільну історію. Це важливий елемент протидії дезінформації та утвердження власної ідентичності.

Таким чином, перехід до святкування 8 травня та відмова від 9 травня є частиною ширшого цивілізаційного вибору. Це не просто історична дискусія, а формування нової ідентичності, де центральним є вшанування жертв та усвідомлення ціни війни, а не сліпе поклоніння минулому.