Президент Володимир Зеленський зазначив, що Росія сама опинилася в ситуації, де Україна вирішує, чи відбудеться парад у Москві. Підготовка до 9 травня, включаючи перекидання систем ППО до столиці та звернення до президента США Дональда Трампа з проханням тиснути на Київ, демонструє слабкість Кремля. Росія оголосила перемир'я на ніч з 8 на 10 травня, але миттєво його порушила, продовжуючи обстріли, що свідчить про відсутність справжнього бажання миру.

Україна, дотримуючись принципу відповідних ударів, провела ніч із 5 на 6 травня, запропонувавши власне припинення вогню. Проте Росія порушила домовленості вже за кілька хвилин після півночі, завдавши ударів по Краматорську, Запоріжжю, Дніпру та Харківській області, де загинуло понад 20 цивільних. Це не виглядає як прагнення до миру, а скоріше як чергова спроба маніпуляції.

З 2014 року, з моменту початку війни, між Україною та Росією було укладено 17 офіційних перемир'їв. Жодне з них не спрацювало: Росія порушувала їх усіх, часто використовуючи паузи для перекидання резервів, поповнення боєприпасів та підготовки до нових наступів. Історія починається з квітня 2014 року, коли російські війська почали окупацію Криму та гібридну агресію на Донбасі.

Аналіз показує, що навіть так звані «тиші» на Різдво, Великдень чи під час збору врожаю не зупиняли бойові дії повністю. Росія часто порушувала домовленості в перші години або дні, використовуючи паузи для логістичних операцій. Найдовше перемир'я, «режим тиші» 2020–2021 років, також було порушено вже через 30 хвилин після початку, а згодом повністю розірвано.

Після повномасштабного вторгнення 24 лютого 2022 року ідеї перемир'їв були саботовані Росією. Будь-які дні зменшення інтенсивності боїв не зупиняли війну в цілому. Міжнародні партнери часто задовольнялися формальними домовленостями, де Україна припиняла вогонь, а Росія лише зменшувала інтенсивність обстрілів.

Головний висновок аналізу полягає в тому, що для Росії мир ніколи не був метою. Якщо б це було так, війна б закінчилася давно або взагалі не почалася. Перемир'я використовувалися лише як інструмент для отримання часу на переговори з Заходом або для відновлення боєздатності військ перед новими атаками.