Через гострий кадровий голод українські компанії дедалі активніше наймають працівників із Бангладеш, Пакистану, Єгипту та Колумбії. Найбільший попит на іноземну робочу силу спостерігається у будівництві, виробництві, логістиці та торгівлі, де роботодавці готові переплачувати за спеціалістів, аби уникнути простоїв.

Повна легалізація одного іноземця обходиться бізнесу приблизно у 40 тисяч гривень. Ця сума включає оформлення дозволів, віз, посвідок на тимчасове проживання та юридичний супровід. В результаті іноземний працівник обходиться роботодавцю на 25-30% дорожче за українця, проте альтернативи у вигляді вільних вакансій просто не існує.

Причини такої ситуації криються у мобілізації, масовому виїзді громадян за кордон та демографічній кризі. За різними оцінками, від початку повномасштабної війни Україну залишили 5-6 мільйонів людей, далеко не всі з яких планують повернутися. За словами експертів, близько 75% українських компаній вже мають труднощі із закриттям вакансій.

Серед держав, громадяни яких активно працевлаштовуються в Україні, окрім Азії та Африки, з'явилася Колумбія. Рекрутери відзначають їхню високу дисциплінованість та відповідальність. Лише громадяни Бангладеш вже отримали 599 офіційних дозволів на роботу, а окремі кадрові агентства спеціалізуються виключно на підборі персоналу з-за кордону.

Попри високий попит, процедура працевлаштування залишається складною через багаторівневу систему погоджень із державними структурами. Бізнес скаржиться на можливі затримки та відмови без чітких пояснень, особливо щодо громадян країн із підвищеним міграційним ризиком. Експерти наголошують, що без спрощення цих процедур закривати кадрові потреби буде дедалі важче.

Питання безпеки залишається чутливим, тому фахівці з міграційної політики закликають до ретельного контролю за тим, звідки приїжджають працівники та де вони проживають. Водночас міграція робочої сили є нормою світової практики, і ефективна система легалізації здатна мінімізувати ризики, дозволяючи бізнесу працювати без зупинок.