У той час як домогосподарства по всьому світу стурбовані зростанням вартості життя через американо-ізраїльський конфлікт в Ірані, великі корпорації навпаки фіксують рекордні прибутки. Невизначеність та фактичне закриття Ормузької протоки призвели до різкого стрибка цін на нафту та газ, що стало каталізатором для збагачення енергетичних гігантів та фінансових установ.

Нафтові компанії стали головними бенефіціарами кризи. BP, Shell та TotalEnergies повідомили про зростання прибутків у першому кварталі 2026 року, де Shell заробила майже 7 мільярдів доларів, а BP — 3,2 мільярда. Американські ExxonMobil та Chevron, попри перебої з постачанням, також перевершили очікування аналітиків завдяки високим цінам на паливо. Експорт палива з США досяг рекордних показників, компенсуючи дефіцит у Європі та Азії.

Великі інвестиційні банки також відчули приплив коштів. Торговельний підрозділ JP Morgan отримав рекордні 11,6 мільярда доларів доходу, а загальний прибуток «великої шістки» банків склав 47,7 мільярда доларів. Волатильність ринку змусила інвесторів скуповувати безпечні активи та активно торгувати, що суттєво збільшило доходи таких гравців, як Morgan Stanley та Goldman Sachs.

Оборонний сектор також зафіксував значне зростання попиту. Конфлікт виявив прогалини в системах протиповітряної оборони, що змусило уряди поповнювати запаси зброї. BAE Systems, Lockheed Martin, Boeing та Northrop Grumman повідомили про рекордні портфелі замовлень, хоча акції цих компаній згодом дещо скоригувалися через побоювання щодо переоцінки сектору.

Війна також дала поштовх розвитку відновлюваної енергетики. Інвестори почали розглядати «зелені» технології як спосіб забезпечити енергетичну стійкість. Акції NextEra Energy зросли на 17%, а продажі сонячних панелей у Британії збільшилися на 50%. Високі ціни на бензин також стимулювали попит на електромобілі, якими активно користуються китайські виробники.