Сьогодні, 8 травня, вся Україна відзначає державне свято у новому, європейському форматі — День пам'яті та перемоги над нацизмом у Другій світовій війні 1939–1945 років. Ця дата стала символом остаточної відмови від радянської моделі святкування на користь справжньої пам'яті, відповідальності та усвідомлення жахливої ціни миру.

До 2023 року в країні існувала подвійна система: 8 травня відзначали День пам'яті та примирення, а 9-го — День перемоги. Проте після повномасштабного вторгнення росії парламент офіційно підтримав ініціативу Президента, синхронізувавши українську традицію зі світовою. Вибір дати має чітке історичне підґрунтя: саме 8 травня 1945 року набрав чинності Акт про беззастережну капітуляцію нацистської Німеччини, що стало символом завершення війни в Європі для всього цивілізованого світу.

Радянський союз штучно перетворив 9 травня на масштабний культ, використовуючи цю дату не для вшанування загиблих, а для мілітаризації суспільства. Згодом сучасна росія побудувала на цьому цілу агресивну ідеологію, виправдовуючи нові війни «великою перемогою». Сучасна українська модель робить акцент на людських втратах і трагедії, тому символом пам'яті став червоний мак — знак скорботи за жертвами, а не інструмент для гучних парадів.

Для українців жахіття війни розпочалися не у 1941 році, як розповідала радянська історіографія, а 1 вересня 1939 року — з нападу Німеччини на Польщу та бомбардування Львова. Україна заплатила за перемогу над нацизмом страшну ціну: близько 7 мільйонів українців були мобілізовані лише до Червоної армії, а понад 8 мільйонів людей загинули на нашій території.

Після повномасштабного нападу рф тема Другої світової війни набула для України абсолютно нового, болючого змісту. Історики та суспільство чітко проводять паралелі: після нацизму та комунізму світ зіткнувся з новою, не менш агресивною ідеологією — рашизмом. Сучасне покоління українців знову змушене зі зброєю в руках захищати не лише власну незалежність, а й безпеку всієї Європи від тоталітарного зла.