Західна індустрія, яка десятиліттями оптимізувала виробництво заради прибутку, втратила здатність швидко відновлювати складні технологічні процеси. Цей досвід, отриманий на прикладі кризового відновлення випуску ракет Stinger та артилерійських снарядів, тепер повторюється у сфері програмного забезпечення. Керівник інженерної групи Денис Стецьков попереджає, що надмірна ставка на штучний інтелект може призвести до незворотної втрати глибоких інженерних знань, які неможливо швидко відновити.

Історія з відновленням виробництва ракет Stinger яскраво ілюструє проблему: після десятиліть простою ліній, Пентагон виявив, що інженери, які знали технологію, пішли на пенсію, а обладнання застаріло. Замовлення, отримане у 2022 році, буде виконано лише у 2026-му, не через брак грошей, а через відсутність людей, які розуміють процес. Ситуація з артилерійськими снарядами в ЄС була ще драматичнішою: обіцяні мільйони снарядів не були поставлені вчасно через те, що реальні потужності виявилися втричі меншими за заявлені, а виробництво пороху в багатьох країнах було зупинене на 17 років.

Фото до матеріалу: Чому Захід втрачає навички кодування: уроки оборонної промисловості для IT

Ця схема «оптимізації або смерті» призвела до концентрації виробництва в руках кількох гравців і створення ланцюгів постачання з єдиними точками відмови. Класичним прикладом втрати знань є історія з секретним матеріалом Fogbank для ядерних боєголовок. Після закриття заводу у 1989 році виявилося, що відтворити технологію неможливо: документація була неповною, а працівники, які знали про критичні домішки у процесі, вже не працювали на виробництві. Навіть після мільйонних інвестицій нова партія матеріалу виявилася непридатною через відсутність неформалізованих знань.

У сфері IT ця закономірність проявляється через заміну навчання молодих спеціалістів інструментами ШІ. Дослідження показують, що досвідчені розробники, які покладаються на ШІ, витрачають на реальні завдання більше часу, ніж планували, а молоді фахівці втрачають здатність самостійно знаходити помилки в коді. Це створює ілюзію продуктивності, яка зникає при першій складній кризі, коли потрібно розуміти систему від початку до кінця, а не просто генерувати код.

Індустрія програмного забезпечення вже стикається з наслідками такої стратегії: великі компанії, як-от Salesforce, припиняють найм розробників, а кількість абітурієнтів університетів падає. Компанії намагаються компенсувати це автоматизованою перевіркою коду, але це не вирішує глибшої проблеми. Навички, необхідні для прийняття рішень, обговорення компромісів та відкидання помилок ШІ, стають рідкістю, а коефіцієнт конверсії при наймі справжніх експертів сягає критично низьких значень.

Головна загроза полягає в тому, що через 5–10 років, коли піде на пенсію поточне покоління інженерів, знання про те, як працюють складні системи, просто зникнуть. Молоді розробники, які навчилися лише давати запити ШІ, не зможуть усунути розподілені збої або відновити процес, якщо технології дадуть збій. Як і в оборонній промисловості, де ціну хибної оптимізації довелося платити Україні, IT-сектор ризикує зіткнутися з подібною катастрофою, якщо не зупинить процес атрофії людського потенціалу.