Увечері, коли двері метро розчиняються перед гамірним натовпом, серед шуму вулиці лунають знайомі українські мелодії. Вже чотири роки щодня на Золотих воротах грає вуличний музикант Олег Опанасюк, який своїми мелодіями на трубі намагається розвіяти втому після робочого дня.

Його музичний шлях розпочався у дитинстві в Кривому Розі, де він вперше почув джаз Луї Армстронга. Згодом Олег став офіцером військового оркестру, брав участь у всесоюзних конкурсах та виступав на світових фестивалях. Його професійний досвід нараховує майже сорок років служби в армії, де він був лауреатом конкурсів та учасником Академічного ансамблю пісні й танцю Збройних сил України.

Саме тут, біля Золотих воріт, музикант знайшов свою нову сцену після того, як його попередні напарники роз'їхалися або померли. Олег отримав дозвіл адміністрації кафе грати на літньому майданчику, який існує стільки ж років, скільки й він тут виступає. Для нього це не просто заробіток, а можливість ділитися з людьми українським фольклором та стрілецькими піснями.

Репертуар музиканта складається з національних творів, які він знає ще з часів служби в Ансамблі пісні й танцю. Він грає пісні Майбороди, Білаша, Івасюка та Мозгового, починаючи з «Ой у лузі червона калина» та гімну Києва. Люди часто зупиняються, сідають на лавки, слухають пів години і навіть підтанцьовують, що для Олега є найвищою нагородою.

Олег Олександрович не планує зупинятися, доки має сили та здоров'я. Він вважає свою трубу зброєю, з якою продовжує працювати, і з радістю приймає запрошення виступити у вестибюлі Будинку офіцерів перед концертами. Його мета — передавати любов до української музики молодому поколінню та дарувати радість кожному, хто проходить повз.