В Україні все частіше фіксуються випадки, коли співробітники територіальних центрів комплектування примусово вилучають мобільні телефони у чоловіків, які прибули на облік. Представники військкоматів часто пояснюють такі дії необхідністю дотримання режиму секретності, проте правозахисники та юристи називають це свавіллям, що не має під собою законних підстав.

Військовий юрист Данило Гончаренко наголошує, що до моменту складання військової присяги та офіційного зарахування до частини людина залишається цивільною особою. Це означає, що співробітники ТЦК не мають права примусово забирати особисте майно чи обмежувати пересування громадянина. Навіть у період воєнного стану право власності є недоторканним, а будь-які вилучення потребують прямого юридичного обґрунтування, якого у випадках з телефонами немає.

Окрему увагу фахівець звертає на маніпуляції з так званою «добровільною» передачею гаджета на зберігання. Навіть якщо вам пропонують покласти телефон у сейф за згодою, такі дії можуть розцінюватися як порушення конституційних прав. Юрист застерігає, що тиск на громадян з метою отримання їхньої згоди не робить процедуру легітимною.

Якщо у вас намагаються відібрати телефон або ви вже залишилися без зв'язку, необхідно терміново залучати родичів та професійних адвокатів. Найефективнішим кроком є виклик поліції для фіксації факту незаконного утримання особи та перевищення посадових повноважень. Практика показує, що переведення конфлікту в правове поле змушує посадовців діяти згідно з регламентом.

За словами Гончаренка, присутність правоохоронців та юристів найчастіше стає вирішальним фактором для негайного повернення вилученого майна власнику. Ситуація вимагає від громадян знання своїх прав та готовності захищати їх законними методами, оскільки просте перейменування органів не вирішує системних проблем мобілізації.