Зірка серіалу «Слуга народу» та головний герой «Копа з минулого» Дмитро Суржиков відверто розповів про реальні умови зйомок під час війни. Актор зазначив, що працювати зараз важче: грошей менше, терміни стислі, а великі обмеження, зокрема комендантська година, ускладнюють організацію трюків та зйомок на вулиці. Попри ці труднощі, команда намагається зберегти якість історії, адже їхній серіал розповідає про поліцейських, які цілодобово працюють на вулицях.

На питання про те, чи відчуває себе актор «метром» серед молодших партнерів Павла Текучева та Артура Логая, Суржиков відповів категорично ні. Він переконаний, що на майданчику немає місця для ієрархії, є лише партнери. Актор зазначив, що якщо хтось натягує корону «метра», це швидко лікується, а колеги поважають одне одного, адже колись сам був молодим актором.

Дмитро Суржиков також прокоментував міф про перебірливість українських акторів. Він зазначив, що до війни актори були менш вибіркові, оскільки працювали за гонорар і відмовлялися від авторських прав. Тільки зараз, через ризики потрапити в неприємну історію, актори стали більш обережними у виборі проєктів. Актор наголосив, що в інших країнах він міг би обирати ролі, але в Україні актори залишаються безправними у цьому питанні.

Розмовляючи про своє дитинство та вплив Станіслава Боклана, Суржиков згадав, як той став для нього зразком для наслідування ще в школі. Актор зізнався, що йому ніколи не хотілося переїжджати до Москви, хоча пропозиції були. Він відмовився від можливості працювати в російському кінопросторі, оскільки завжди прагнув працювати вдома. Після початку війни зв'язки з російськими колегами припинилися, а звернення до акторів з інших країн, таких як Білорусь чи Грузія, він сприймав як норму.

Актор поділився враженнями від перших зйомків, коли побачив себе на екрані в альманаху «Любов — це...». Він зізнався, що тоді не зміг на себе подивитися, адже відчував велику прірву між самосприйняттям і реальністю. Зараз же Суржиков спокійно аналізує свої роботи, помічаючи помилки та робочі моменти, але залишається критичним до себе, оскільки вважає, що актор має постійно бути незадоволеним своїми результатами.

Попри невизначеність часів, Суржиков вірить у ренесанс українського театру, який вже відбувається, і очікує буму в кіно після завершення війни. Актор грає моновиставу «Про що мовчать чоловіки, або Дикун forever», де тримає увагу глядача сам, без партнерів. Він зазначив, що ніякої конкуренції з іншими виконавцями цієї франшизи немає, оскільки кожен обирає свій світ і допомагає одне одному.

Дмитро Суржиков також відверто розповів про кризу середнього віку, яку пережив у 35 років після розлучення. Актор сприймає свій напівювілей нормально, вважаючи, що час неможливо зупинити, і головне — знайти внутрішні важелі для гармонійного співіснування з ним. Він радий, що його доньки мають можливість обирати свою долю, і підтримує їхній вибір, навіть якщо це не акторська кар'єра.