Юрій Дяк, зірка серіалів «Морська поліція» та «Козаки. Абсолютно брехлива історія», розповів про складні зйомки на морі та своє ставлення до медійності. Актор не рахує свої рейтинги, вважаючи, що головне — це викликати посмішку у глядача та приносити задоволення від своєї роботи. Для нього популярність — це лише частина професійного процесу, а не міра успіху чи переваги над іншими.

Зйомки на морі були виснажливими через спеку, шторми та постійні виходи у воду, але Дяк згадує цей досвід з теплом. Він розповідав, що навіть хворіючи на ковід перед проєктом, актор намагався працювати так, ніби все гаразд, адже глядач не цікавиться особистими труднощами зірки на екрані. Важливо було просто виконувати свою роботу, не думаючи про наслідки через кілька місяців чи років.

У театрі ім. Лесі Українки актор також стикався з фізичними викликами, зокрема під час вистави «Отелло». Він впав на сцені, але біль відступив завдяки адреналіну та концентрації на ролі. Дяк зазначив, що температура не зникає повністю, але фокус на творчому процесі допомагає подолати біль і виступити на повну силу, навіть після важких операцій.

Новий серіал «Козаки. Абсолютно брехлива історія» став для актора визначною подією в кар'єрі завдяки складному сценарію та великій знімальній команді. Дяк вклав у проєкт усі свої сили, вивчивши репліки до слова та опанувавши бойові інструменти. Він вважає, що таких масштабних історичних проєктів в Україні знімають занадто мало, і це важливо для розвитку національного кінотеатру.

Режисерський дебют Юрія Дяка — вистава «Хвиля» — стала благодійним проєктом, коштом від продажу квитків якого придбали дрон для ЗСУ. Прем'єра відбулася у січні, і вистава, що розповідає про небезпеку тоталітаризму, залишає глядачів безпорадними перед думками про майбутнє. Актор наголошує, що історія має вчити людей, щоб уникнути повторення трагедій.

У театрі ім. Лесі Українки змінилася атмосфера після відсутності колишнього керівника, який співпрацював з російськими структурами. Дяк зазначив, що страх зник, і мистецтво може розвиватися вільно. Зараз актори не бояться критики, а помилки виправляють етично, рухаючись вперед без тіні минулого.

Конкуренція в акторській гільдії є природною частиною професії, і Дяк не бачить у цьому нічого поганого. Він не зраджує друзів заради ролі, але розуміє, що на кастингах всі рівні. Головне — вміти реагувати на ситуацію, не впадати у заздрість і продовжувати творити, адже прогрес можливі лише тоді, коли є здоровий суперництво.