Голова Державної служби якості освіти Руслан Гурак заявив, що в українській шкільній практиці дистанційне навчання часто є лише формальністю, не відповідаючи змісту повноцінної освіти. За його словами, існує небезпека, коли тривалий онлайн перетворюється на режим присутності без реального навчання дітей.

Спеціаліст зазначив, що в Україні про дистанційну освіту часто говорять поверхнево. Одна частина суспільства скаржиться на сам формат, тоді як інша вважає, що достатньо просто підключити дитину до екрана. Обидва ці погляди не працюють, оскільки повноцінна дистанційна форма вимагає зовсім інших методик, логіки самостійної роботи учня та нової ролі вчителя.

Гурак пояснив, що в шкільній освіті така модель майже не сформована, що створює ризики псевдодистанційності. Система починає жити в симуляції: уроки формально відбуваються, діти числяться, педради збираються, але питання про реальний результат виноситься за дужки. Це руйнує зручну ілюзію, ніби дистанційка не є проблемою сама по собі.

Вихід із ситуації, на думку голови Держслужби, полягає у переході від тактики тимчасового пристосування до політики структурного переформатування. Необхідно переглянути фінансування, очистити статистику та визначити стандарти справжньої дистанційної освіти.

Також експерт закликав окремо врегулювати ситуацію релокованих і прифронтових шкіл і припинити підтримувати ілюзію, що будь-яка школа, яка формально не закрилася, автоматично виконує свою функцію належним чином. Без цих кроків система не зможе забезпечити якісну освіту в нових умовах.