Українські удари по російській нафтовій інфраструктурі завдають пошкоджень портам і заводам, проте не призводять до суттєвого падіння експорту нафти чи втрати доходів Москвою. Згідно з даними The Wall Street Journal, ці атаки тимчасово переривають логістику, але не зупиняють потік вуглеводнів на глобальні ринки.

Останніми тижнями дрони неодноразово уражали об'єкти на Чорному морі, зокрема термінал у Туапсе. Мешканці регіону фіксували пожежі та опади з маслянистим нальотом, які місцеві називали «чорним дощем». Попри візуальний ефект руйнувань, робота частини об'єктів відновлюється досить швидко.

Атаки на ключові експортні вузли, такі як порти Приморськ, Усть-Луга та Новоросійськ, стали регулярним явищем. Водночас західні маршрути постачання частково компенсуються зростанням відвантажень через арктичні та тихоокеанські шляхи. Загальний обсяг морського експорту російської нафти у квітні залишився на рівні 3,5 млн барелів на добу.

Головним наслідком для російської економіки стало не скорочення обсягів, а обмеження потенційного зростання. Падіння експорту нафтопродуктів, зокрема мазуту та дизельного палива, частково нівелюється зростанням світових цін на нафту, яке сягнуло 110 доларів за барель.

Експерти зазначають, що для реального впливу на фінансовий стан РФ необхідне стале збереження високих цін та геополітичної напруги. Тим часом санкційний тиск на китайські нафтопереробні заводи, пов'язані з торгівлею іранським нафтою, продовжує залишатися актуальним питанням міжнародної торгівлі.