Втрата близької людини — це завжди важкий удар, але в умовах воєнного стану доводиться швидко орієнтуватися в складних юридичних процедурах. Держава запровадила спрощені правила для державної реєстрації смерті, щоб полегшити життя родичам померлих та уникнути зайвих бюрократичних перепон.

Сьогодні діє принцип екстериторіальності, що дає можливість звернутися до будь-якого відділу ДРАЦС або виконавчого органу місцевого самоврядування. Це означає, що не важливо, де саме проживала померла людина або де сталася трагедія — реєстрацію можна оформити за місцем вашого фактичного перебування.

Заяву про реєстрацію смерті необхідно подати протягом трьох днів з моменту настання смерті. Якщо виникли затримки з отриманням медичного свідоцтва, цей термін може бути розширений до п'яти днів. Важливо зазначити, що навіть якщо ці строки були порушені, реєстрація все одно проводиться без відмови.

Для оформлення документів заявник має надати один із підтверджуючих документів: лікарське свідоцтво про смерть (форма № 106/о), фельдшерську довідку (форма № 106-1/о) або рішення суду про встановлення факту смерті. Також обов'язково потрібен паспорт померлого, а за наявності — його військово-облікові та пільгові документи.

Особливу увагу варто приділити випадкам, коли людина померла на тимчасово окупованій території. У такій ситуації спочатку потрібно звернутися до будь-якого суду України, що знаходиться за межами окупації, з заявою про встановлення факту смерті. Справи такого типу розглядаються в невідкладному порядку.

Після отримання рішення суду з копією цього документа та власним паспортом слід звернутися до найближчого відділу ДРАЦС для фінальної реєстрації. Ця процедура доступна для родичів, представників органів опіки, адміністрації медичних закладів або житлово-експлуатаційних організацій.