Радянський Союз був російською колоніальною імперією з чіткою ієрархією та привілейованим становищем Москви, російської мови та культури. Про це заявила наукова співробітниця Лейбніц-центру досліджень новітньої історії у Потсдамі Франциска Девіс у інтерв'ю Укрінформу. Вона зазначила, що для багатьох українців ця теза є очевидною, тоді як у Німеччині та частині наукової спільноти це розуміння досі відсутнє.

Причиною такої ситуації історикиня називає успішну радянську пропаганду, яка позиціонувала СРСР як антиколоніальну силу та багатонаціональну державу дружби народів. Натомість реальність була іншою: влада була зосереджена в Москві, а російська культура мала структурні переваги. Ця прогалина в розумінні впливає і на ставлення до радянських пам'ятників, які не сприймаються як об'єкти, що потребують деколонізації.

Девіс підкреслила, що навіть серед істориків досі існує опір класифікації СРСР як російської колоніальної імперії, і для зміни цього стану потрібно багато аналітичної роботи. Процес переосмислення вже розпочався, і сьогодні піддаються сумніву речі, які раніше майже не ставилися під питання в науці, політиці та суспільстві.

Важливо одночасно пам'ятати про перемогу над націонал-соціалізмом і те, що для багатьох країн Східної Європи 1945 рік означав початок нової несвободи. Історикиня наголосила, що сьогодні цю перемогу часто приписують виключно Росії, що викривлює історичну реальність, адже вона була заслугою українців, білорусів, казахів та багатьох інших народів.

Нагадаємо, що у ніч проти 9 травня 1945 року в Берліні було підписано беззастережну капітуляцію Німеччини. На місці підписання документів нині розташований Музей Берлін-Карлсхорст. До травня 2022 року заклад називався Німецько-російським музеєм, проте перейменування відбулося у зв'язку з повномасштабним вторгненням РФ в Україну.