Катастрофа для Кремля. Що означає вихід ОАЕ з картелю ОПЕК

Відверто кажучи, я не дуже люблю писати на суто економічні теми, оскільки не завжди відчуваю себе в них достатньо впевнено. Проте вихід ОАЕ з ОПЕК має набагато ширший геополітичний контекст, який виходить за межі нафтових котирувань, тому цю подію варто оцінити комплексно. Реклама Отже, ОАЕ офіційно оголосили, що з 1 травня вони виходять з ОПЕК.

Це рішення, найімовірніше, є незворотним, адже воно відповідає інституційній логіці довгострокової стратегічної та економічної Візії 2030 та цілям компанії ADNOC досягти видобутку у 5 млн барелів на добу до 2027 року. Цей курс не залежить від однієї людини, а є практично консенсусним у межах федерації семи еміратів. Організація, всередині якої один член бомбардує іншого — це фікція солідарності Це рішення також пов’язують із хронічною напругою у відносинах із Саудівською Аравією.

Роками ОАЕ вважали свої квоти несправедливими — вони значно наростили виробничу потужність (до 4,85 млн барелів на добу), але ОПЕК дозволяла їм качати значно менше. Уявіть, що у вас є завод на повну потужність, але вам дозволяють використовувати лише 70% — і платити за це обмеження репутаційними поступками. Є ще один парадокс, який підсилює логіку виходу: Іран — член тієї ж ОПЕК — своїми атаками фактично зруйнував видобуток ОАЕ на 44%.

Організація, всередині якої один член бомбардує іншого, вже не є картелем — це фікція солідарності. Які наслідки це матиме для ОПЕК та ОПЕК+? Саудівська Аравія поки що мовчить, але для Ер-Ріяда це відчутний удар. ОАЕ були не просто союзником, а єдиним після Королівства Саудівська Аравія (КСА) членом картелю з реальним резервним потенціалом. Раніше ці дві країни разом тримали «нафтовий щит» у 4 млн барелів на добу, який дозволяв стабілізувати ринок.

Тепер цей інструмент розколовся: Саудівська Аравія залишилася сам на сам із тягарем цінової стабільності, а світовий ринок втратив свій ключовий запобіжник. Для Ер-Ріяда це ще й особистий удар. ОАЕ не консультувалися з КСА перед виходом, що саме по собі є дипломатичною образою. На тлі конфліктів навколо Ємену і Сомаліленду відносини між наслідним принцом Саудівської Аравії Мухаммедом бін Салманом і президентом ОАЕ Мухаммедом бін Зайдом зараз найхолодніші за роки.

Реклама: Попри образу, Саудівська Аравія позбавлена можливості для маневру: будь-яка агресивна відплата лише прискорить остаточний розпад картелю. Абу-Дабі обрав ідеальний момент — на фоні війни в Затоці та закриття Ормузької протоки, що й так тимчасово обвалило їхній видобуток на 44%, цей вихід виглядає менш драматично.

Проте як тільки протока відкриється, ОАЕ почнуть нарощувати видобуток уже без жодних обмежень. Це створює небезпечний прецедент: на вихід уже заглядаються Казахстан, Нігерія та Венесуела. Особливо Казахстан, який і так хронічно ігнорує квоти.

Для Кремля ж цей парад суверенітетів є катастрофічним — із розпадом ОПЕК+ Москва втрачає свій останній важіль впливу на світовий нафтовий ринок. Є ще один недооцінений вимір — китайський. Китай є найбільшим покупцем нафти в регіоні.

Вільний від квот видобуток ОАЕ означає пряму конкуренцію з російською нафтою саме на китайському ринку, де Москва і так продає сировину зі знижкою. Більше еміратської нафти в Азії означає менше простору для російського нафтового демпінгу. Чи це якось вплине на Україну?

Потенційно так — після завершення війни в Затоці і відкриття Ормузької протоки. Вихід ОАЕ з ОПЕК не змінює нічого безпосередньо на фронті. Але як частина ширшої картини він може знизити нафтові ціни і зменшити російські ресурси у середньостроковій перспективі.

Головна цінність цієї події для України — не у самому факті виходу ОАЕ, а в тому, що він запускає ланцюгову реакцію, зупинити яку КСА вже не в змозі. Оригінал Текст опублікований з дозволу автора